На нашем сайте вы можете читать онлайн «Підпори суспільства». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная драматургия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Підпори суспільства

Автор
Дата выхода
29 мая 2013
Краткое содержание книги Підпори суспільства, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Підпори суспільства. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генрик Ибсен) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828–1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя.
Підпори суспільства читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Підпори суспільства без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Що ж, покликання моряка – боротися зi стихiями. Як це мусить лоскотати нерви, коли мiж тобою й пучиною тiльки тонка дошка…
Бернiк. Чи знайдеться у нас хоч один судновласник, який пiшов би на таке? Нi одного, нi одного!.. (Побачивши Улафа.) Ну, хвалити Бога, цiлий…
У садок вбiгае з вулицi Улаф з вудкою в руцi.
Улаф (ще з саду). Дядю Гiльмаре, я був унизу i бачив пароплав.
Бернiк. Ти знову був на пристанi?
Улаф. Нi, тiльки на човнi. Уяви, дядечку, висадився цiлий цирк з кiньми й звiрятами. І страх скiльки пасажирiв!
Фру Руммель.
Рерлун. Ми?… Я принаймнi…
Фру Руммель. Ну, звичайно, не ми, а…
Д i н а. Менi б дуже хотiлося подивитись цирк.
Улаф. І менi теж.
Гiльмар. Дурненький! Ну, що там дивитись? Усе – лише дресировка. Інша рiч, коли научос мчить крiзь пампаси на своему вогненному мустангу. Ну, та в таких жалюгiдних мiстечках…
Улаф (термосить Марту за руку). Тьотю Марто, поглянь, поглянь – он де вони!
Фру Голт. iй-богу, вони!
Фру Люнге.
Велика кiлькiсть пасажирiв i натовп городян проходять вулицею.
Фру Руммель. Здаеться, страшеннi блазнi. Подивiться, фру Голт, на оцю, в сiрому платтi: тягне на спинi саквояж!
Фру Голт. Подумайте! Начепила його на ручку парасольки! Мабуть, мадам директорша.
Фру Руммель. А ото либонь i сам директор… той, з бородою. Виглядае справжнiм розбiйником. Не дивись на нього, Гiльдо!
Фру Голт. Іти теж, Нетто!
Улаф. Мамо, директор нам уклоняеться!
Бернiк.
Беттi. Що ти кажеш, Улафе?
Фру Руммель. iй-богу, i ця жiнка вклоняеться!
Бернiк. Це вже занадто!
Mарта (мимоволi скрикуе). А!..
Беттi. Що з тобою, Марто?
Mарта. Нiчого, менi тiльки здалося…
Улаф (не тямлячи себе з радостi). Дивiться, дивiться! Ось i всi iншi з кiньми й звiрятами, а онде й американцi. Усi матроси з «Індiанки».
Чути «Янкi Дудл» пiд акомпанемент кларнета й барабана.
Гiльмар (затикаючи вуха). Ух, ух, ух!
Рерлун. Я так мiркую, чи не ретируватись нам трохи, добродiйки? Це нас не обходить.
Беттi. Чи не запнути завiси?
Рерлун. Так, так; я й сам подумав.
Дами сiдають до столу. Рерлун зачиняе склянi дверi на терасу i спускае завiси на цих дверях i на вiкнах; у кiмнатi стае напiвтемно.
Улаф (заглядаючи за завiсу). Мамо, директорська мадам умиваеться бiля фонтана.
Беттi. Як? Просто на площi?
Фру Руммель. Серед бiлого дня!
Гiльмар.








