На нашем сайте вы можете читать онлайн «Нічний репортер». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Нічний репортер

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Нічний репортер, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Нічний репортер. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Юрий Винничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Події повісті «Нічний репортер» відбуваються у Львові в 1938 році. Журналіст Марко Крилович, якого прозвали «нічним репортером» за його нічні репортажі з життя міського дна, береться розслідувати вбивство кандидата в президенти міста. При цьому він потрапляє в різноманітні як любовні, так і кримінальні пригоди, інколи ризикуючи життям.
Маркові неофіційно допомагає комісар поліції Роман Обух, якого начальство відсторонило від розслідування вбивства. А тим часом у справу втручаються німецькі й совєтські шпигуни, розслідуванням зацікавлюється також польська контррозвідка. Окремий інтерес виявляють і кримінальні кола.
Перед нами постає мальовничий і яскраво описаний злочинний світ тогочасного Львова, шинки-мордовні, батяри, заклади для повій. Читачеві доведеться разом з героями розплутувати загадку за загадкою на тлі тривожного настрою львів'ян, які живуть у передчутті війни.
Нічний репортер читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Нічний репортер без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Не прикидайся, що ти так переймаешся мною, – промовив я глузливо. – Насправдi тремтиш за свою шкуру. А такi томашевичi тим часом…
– Ти кипиш тiльки тому, що переконався, що залiз у слiпу вулицю. Чи багато вдалося винюхати в Станиславовi?
– Уяви собi. Маю всi три копii документiв. Завiрених нотарiусом.
Це прозвучало, як удар грому. Мартинюк раптом поник, мов базилiк, який тиждень не поливали. Вiн клiпав очима i червонiв усе густiше й густiше.
– Як… як це тобi вдалося?
– Що – фахова заздрiсть? Тобi довелося порпатися стiльки часу, а я за кiлька годин отримав майже всi докази.
– Ти сам розумiеш, що цього замало, – голос його був надтрiснутий. Я таки його добряче покатував.
– Решту я дiстану i без твоеi допомоги. Але той документ про сплату боргу ти менi таки даси. Або дiстанеш нову копiю з банку.
– Це фантастика. Щоб добути нову копiю, треба мати санкцiю. Хто менi ii дасть? Що поясню? Знову почав займатися давно забутою справою? І саме зараз, коли вiн йде на президенти мiста? Це не смiшно.
– Тодi дай стару копiю.
– Але ж я сказав – не маю.
– А зранку мав?
– Думав, що мав.
– А тепер передумав?
Вiн уже втрачав терпець.
– Слухай, я хочу спокiйно дожити вiдпущений менi вiк, – промовив крiзь зуби. – Це безглуздо – лiзти на рожен. Я вже не маю запалу, що колись. І перестав бути романтиком. Розумiеш?
– Нi.
– Ти авантюрист! – Мартинюк закричав, наче його шпигонув хтось ззаду шилом. – Ти сам лiзеш у багно i тягнеш за собою мене! Вони мене зживуть зо свiту! Я вже мав з ними… – Вiн затнувся i тремтячими руками витягнув папiросу та закурив.
– Хто вони? Люди Томашевича? Вони стежили за мною. А тобi зателефонували? – Я схопив його за обшлаги маринарки i струснув ним з люттю, яка самого мене вивела з рiвноваги. – Говори! Це було пiсля того, як я пiшов? – Мартинюк кивнув. – Вони тебе попередили, що для тебе погано закiнчиться, якщо допоможеш менi? Так?
Знову кивнув.
Я опустив руки, i вiн охляп упав у крiсло. Його жалюгiдний вигляд мене трохи остудив.
– Звiдки ж iм стало вiдомо, що я зайнявся Томашевичем?
– Мабуть, вони чекали цього. Можливо, довiдалися плани своiх ворогiв.
– Ворогiв? Маеш на увазi тут органiзацiю з дотримання справедливостi?
Мартинюк здивовано зиркнув на мене, якусь мить вивчав мене з такою уважнiстю, наче хотiв переконатися, чи я остаточно не з’iхав з глузду, потiм розреготався спазматичним смiхом, аж йому сльози виступили.
– Що тут смiшного? – сторопiв я.











