Американська трагедія. Книга 1

Проте з природи йому була така властива романтичнiсть та чуттевiсть i давно придушуваний голос статi звучав у ньому так наполегливо, що вiн тепер був не обурений, а, навпаки, зачарований. Його увагу привертала зараз тiлесна пишнота майже всiх цих постатей, хоча б ними й керував тупий i позбавлений романтики розум. Врештi-решт тут усе ж таки була краса: безсоромна, суто плотська, оголена й доступна. І не треба було перемагати якiсь настроi, порушувати якiсь заборони, щоб зблизитися з будь-якою з цих дiвчат… Одна з них, дуже мила брюнетка, одягнена в чорне з червоним i з червоною стрiчкою на чолi, поводилася зовсiм просто з Хiгбi i вже танцювала з ним у глибинi кiмнати пiд джазовий мотив, який хтось безладно барабанив на пiанiно.

І Ретерер, на подив Клайда, уже сидiв у позолоченому крiслi, а на колiнах у нього напiвлежала висока дiвчина з дуже свiтлим волоссям i блакитними очима. Вона курила цигарку й притоптувала позолоченими туфельками в такт мотиву. Разюче, казкове видовище, – здавалося Клайдовi! А перед Хегландом стояла, взявшись у боки i розставивши ноги, пухла, гарненька дiвчина нiмецького чи скандiнавського типу.

І Клайд чув, як вона питала високим тонким голосом: «Будеш бiля мене сьогоднi?» Але на Хегланда, мабуть, не дуже впливали цi загравання: вiн спокiйно похитав головою, i дiвчина вiдiйшла до Кiнселла.

Поки Клайд дивився й думав, гарненька бiлявка рокiв двадцяти чотирьох – йому вона здалася молодшою – присунула стiлець i сiла поруч нього.

– Ви не танцюете? – спитала вона.

Клайд нервово похитав головою.

– Хочете, навчу?

– В мене однаково не вийде!

– Та це ж зовсiм неважко! Ходiмо!

Але Клайд рiшуче вiдмовився, хоч ii ласкавiсть була йому приемна.

– Ну, може, вип’ете? – запропонувала вона тодi.

– Обов’язково, – люб’язно погодився вiн.

Дiвчина подала знак негритянцi, i за хвилину перед ними стояв столик, а на ньому пляшка вiскi й содовоi. Побачивши це, Клайд мало не онiмiв з переляку. У нього в кишенi всього сорок доларiв, а вiн чув вiд iнших, що тут кожен бокал коштуе не менш як два долари.

Подумати тiльки, що вiн витрачае такi грошi! І частуе таку жiнку! А вдома в нього мати, сестра, братик, i iм ледве вистачае… І проте вiн замовляв i платив, вiдчуваючи, що це жахливе, надмiрне марнотратство i що вiн влаштував просто якусь оргiю… Та вже коли вiн тут, слiд триматися до кiнця.

До того ж Клайд помiтив, що дiвчина i насправдi гарненька.