На нашем сайте вы можете читать онлайн «Українська модерна проза». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Українська модерна проза, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Українська модерна проза. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
Українська модерна проза читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Українська модерна проза без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вернули родичi, Дан хлипав в колисцi. Перемучив нiч в гарячцi, а на другий день помер рано.
Я вбирав в коморi бiлу сорочку i заходився тайком з плачу та ламав руки.
На похоронi думав над тим, що не видiв Тiвара три доби. Тайна стала мiж нами обома. По правдi, я боявся стрiнути його. Коли припадково замiтив я його осторонь боком ока, був блiдий, як папiр. Бiдний хлопець мучився i не спав три доби.
Тiвар, той непосидющий, веселий хлопець, змiнився до знаку. Покинув товаришiв, забув усмiх, всяку розривку, а полюбив тишину i музику.
Я виiхав на студii, кинувся у вольний вир, але одинокою душею, яка завзято оправдувала перед рiднею i боронила кожний мiй крок, був Тiвар. В тих часах писав вiн до мене про все, що дiялося серед наших. За себе не згадував нiколи анi словом.
По школах взяв вiд батька пiдмогу, виiхав на чужину i пропав без слiду.
III
Блукаю по свiтi, вже й посивiв i похилився серед фальшивих звукiв.
Не раз серед ночi мигне деяка хвиля з життя – зiрвуся i бiгаю по хатi.
Отсе навiдався до могилки Дана… Запалася, лише берези збiгають до неi в долину, як стрункi бiлi дiвчата.
Слухаю i собi не вiрю.
Пливуть тони, дивна музика… знайомi таемнi тони. Лише скрипка може 'iх виспiвати, бо грудь скрипки се грудь дитини…
Лине скарга з далекого свiту… Сльози перемiнилися в дiаманти i падуть на глибiнь, а на тiй глибинi струни арфи.
Чую смiх дитини, сердечний, захоплений смiх розбавленоi дитини. Нараз тони розливаються, як би на розщебетаних соловейкiв вдарили крила смертi…
Пiсня без слiв, без iменi… Я лише знаю, що се твiр Тiвара. Вiн посилае менi його з далекого свiту на розрадоньку серед болiв дня.
По бiлих березах повiяла дрож. Кулилися, як душi жiнок.
По струнах неба пересунувся кiготь вiрла i палець дитини…
ДОРІЙСЬКЕ ПІДСІННЯ
У стародавнiй святинi, покинутiй на горi за мiстом, заколочують потомки спокiй давнiх богiв i построюють своi гри.
В першому ряду сидить артист i видить, як велич сеi трагедii затяжка на нинiшнi сили, як уся ii вага скриваеться перед публiкою – Едiп i публiка – обое слiпi; тiлько Едiповi не снилося пiзнавати ii.











