На нашем сайте вы можете читать онлайн «Українська модерна проза». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Українська модерна проза

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Українська модерна проза, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Українська модерна проза. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Антология) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку XX сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури – Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка.
Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших.
Завершують книгу спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917—1919 років.
На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.
Українська модерна проза читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Українська модерна проза без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Чи нема нiякоi сили, що усвiдомила б iх? А коли те сталось не з iх, а з якоiсь вищоi волi, i коли та воля iснуе, то за що впав на мене той засуд? Я так мало бажала. Менi було потрiбне життя одного тихого скромного чоловiка. І се загарбала в мене доля. Тiлько людей жие, чому ж саме се одно життя мало впасти жертвою смертi? Чи для того, щоби любуватись горем людини? А може се все лиш темна безглядна сила, що не знае нi болю, нi радостi?
Та не тiльки такi нападають на мене вiзii? Одна потрясла цiлим моiм еством: серед великоi кiмнати стояла на пiдвищенню труна, з вiнка зiв’ялих цвiтiв звисали синьо-жовтi ленти.
Я лежала перед нею долi скорчена i оторопiла з болю. Враз з’явилась висока постать ченця у чорному контурi, вiн взяв мене за руку i дивно поважним голосом сказав: «Жiнко, встань!»
Чи мали б се бути ремiнiсценцii з моiх минулих релiгiйних вiрувань i почувань? Мабуть, з таких почувань повстав колись готик. Горем зболiла душа знаходила тут заспокоення. Люди, що творили такi святинi, мали смутну душу, а iдеi, якi в тiм виявляли, були iдеями терпiння.
О книжки, книжки! Ви свiтськi, розбiйничi книжки. Якби не ви, знайшла б може пiльгу i спокiй у чернечих шатах. А тепер – не можу – не можу.
Пригадую собi того старого чоловiка, що дивився через вiкно, як двое молодят цiлуються. Тодi ми не розумiли сього, придивлялись тiльки дивному виразовi лиця старого. Далеко вiн був уже вiд того життя, воно було давно по за ним. Так далеко, як моя колишня дбайливiсть про людську думку.
Таке почувае i мiй невинно засуджений. Люди, яко такi, для мене майже не iснують. Існуе лиш iх бiль i страждання.











