На нашем сайте вы можете читать онлайн «Орлеанська діва». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Орлеанська діва

Автор
Дата выхода
30 июля 2018
Краткое содержание книги Орлеанська діва, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Орлеанська діва. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Вольтер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Орлеанська діва» – сатирична пародійна поема видатного французького письменника, історика, публіциста, просвітителя Вольтера (справжнє ім’я – Марі Франсуа Аруе; 1694–1778), в якій події життя національної героїні (тоді ще не канонізованої святої) Жанни д’Арк представлені в бурлескному жанрі. Проте вістря сатири письменника в поемі скеровано не проти самої Жанни, а проти її нестерпно фальшивого церковного культу. Видана анонімно, «Орлеанська діва» стала одним з найпопулярніших непідцензурних творів Вольтера й здобула популярність і за межами Франції як зразок скептично-іронічного «вільнодумства» XVIII століття.
Орлеанська діва читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Орлеанська діва без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тож, повна нестриманноi жаги,
Сiда вона, зiгнувшись од ваги,
І жеребця стискае острогами,
Роздряпавши озадок свiй штанами.
На огирi нормандському Бонно
Хропе й сопе, натомлений давно, —
А бог любовi сумно поглядае
На дiвчину одважну – i зiтхае.
Як тiльки рушила Агнеса в путь, —
Зненацька кiнське тупотiння чуть
Із-за дерев, що вiти посплiтали, —
І кiннi вояки повилiтали
В червоних одягах. Ще й лихо в тiм,
Що Жан Шандос був за сеньйора iм.
«Гей, хто iде?» – питання розляглося,
А дiвчина, – iй, бачите, здалося,
Що це зустрiвся з нею сам король, —
Кричить: «Любов i Францiя – пароль!
Агнеса я!» – Не встигла докiнчити,
Як бiдолашну ухопили бритти,
Бонно-добрягу також узяли —
I до Шандоса хутко повезли,
Що, повен лютi i страшного гнiву,
Поклявся в серцi покарать жахливо
Розбiйникiв (хоч би там хто вони),
Якi украли меч його й штани.
Пiд час, коли з очей нам вiдлiтають
Останнi зграi животворних снiв,
Щебече птаство в глибинi гаiв,
Пригаслi сили в серцi воскресають,
Жвавiше котиться по жилах кров,
Тремтять бажання, виника любов, —
Пiд час отой перед тобою стала,
Шандосе, дiвчина; вона сiяла,
Неначе сонце схiдне навеснi.
Яке ж чуття в сердечнiй глибинi
Збудила нiмфа, дивна красотою,
В твоi штани одягнена, герою?
Огонь пробiг в Шандосових очах,
I вiн крiзь зуби каже, iй на страх,
Милуючися на дiвочi чари:
«А, маю знов своi я шаровари!»
На постiль садить вiн ii мерщiй
I промовляе: «Полонянко мила,
Не до лиця одежу ти надiла».
По тих словах, нестримний та палкий,
Вiн панцира зривае з неi хтиво.
Пручаеться Агнеса соромливо
І стогне в переможцевих руках,
Звертаючись до Карла у думках.
А що ж Бонно? Його вояк завзятий
Послав, яко митця, кухарювати,
Вiдомо-бо, хоч то вже й давнiй час:
Бонно – вигадник кров’яних ковбас,
Йому ви честь, французи, вiддаете,
Коли з вуграми хвалите паштети!
«Сеньйоре! Що ви хочете вчинить?
Ой лишечко!» – Агнеса лебедить.
Шандос: «Божуся (божаться всi бритти)
,
За кривду я повинен одплатити.
Штани – моi, а я добром своiм
Не поступався ще нi перед ким».
Таке промовив – i з одного маху
До голого роздяг вiн бiдолаху, —
А та, обiйми чуючи мiцнi,
Ридала тiльки: «Я не хочу, нi!»
Пiд цю хвилину крик розтявсь: «До зброi!»
Зчинився гуркiт, лемент, гвалт i грiм, —
І, кровi й смертi вiсником страшним,
Сурми розлiгся голос бойовоi.











