Орлеанська діва

, ще за життя батька брав дiяльну участь у керуваннi державою; римськi iсторики вихваляли його справедливiсть i пiклування про пiдданцiв; пiсля вiдомого вибуху Везувiя, що зруйнував Помпею, зробив розпорядження про допомогу жителям, якi врятувалися; йому приписують фразу: «Я втратив день», яку вiн нiбито казав, якщо протягом дня не зробив доброго дiла.] опора людських прав,

І два Катони, вороги пороку,[77 - Катон старший (Cato Marcus Portius, II ст. до н. е.) на посту цензора боровся за чистоту римськоi моралi.

Катон Утiцький – внук попереднього, вiдзначався доблестю i мужнiстю; зазнавши поразки у боротьбi з Цезарем, вiн укоротив собi вiку.]

І Сцiпiон, що пристрасть подолав,

Що Карфаген переборов жорстоко.

На полум’i там смажаться Платон,

Гомер божественний i Цiцерон,[78 - Цiцерон (Cicero Marcus Tullius, 106 – 43 до н. е.) – видатний римський промовець i полiтичний дiяч, боровся проти зловживань римських адмiнiстраторiв, обстоював принципи аристократичноi республiки.

]

I вiн мудрець мiж мудрецiв единий,

Сократ, кого замучили Афiни.

Там навiть доброчесний Арiстiд,

Солон правдивий[79 - Солон (VII–V ст. до н. е.) – афiнський законодавець; з його iменем пов’язане встановлення законiв («Закони Солона»), що означали перемогу демократii над аристократiею. Арiстiд (VI–V ст. до н. е.) – афiнський полководець i полiтичний дiяч, учасник греко-перськоi вiйни; був вождем партii, що обстоювала iнтереси землевласникiв i боролася з партiею торговельного капiталу.

За словами грецьких iсторикiв, був зразком доблестi i патрiотизму. Вольтер, садовлячи античних фiлософiв i найбiльш шанованих ним полiтичних дiячiв у пекло, пародiюе християнську традицiю, особливо яскраво виявлену у Данте в «Божественнiй комедii»; згiдно з цiею традицiею, всi цi дiячi, незважаючи на своi властивостi, повиннi горiти у пеклi, як «поганцi». ] – серед людства перли:

Хоч прожили життя вони як слiд,

Але шкода – без сповiдi умерли.

Та здивувавсь найбiльше Грiбурдон,

Побачивши у казанi гарячiм

Святих i королiв, якi закон

Несли Господнiй темним i незрячим.

Одним iз перших там король Хлодвiг

.

Читальник мiй дивуеться, я знаю,

Що вiн у пеклi опинитись мiг,

Пiдданим одчинивши браму раю.