Орлеанська діва

З меншою, правда, гостротою разить це вiстря i представникiв феодалiзму, таких, як слабовольний, майже дурнуватий король Карл, як дикий п’яниця й розбишака англiець Шандос,[2 - Шандос (Chandos John) – власне, Чендос Джон – iсторична особа, англiйський полководець XIV столiття, учасник Столiтньоi вiйни (вбитий коло Пуатье в 1369 p.). Незважаючи на хронологiчну невiдповiднiсть, Вольтер зробив Шандоса одним iз головних героiв поеми.] як королiвський пiдлабузник i звiдник Бонно[3 - Є вказiвки, що прототипом Бонно слiд вважати маркiза Данжо (Dangeau Philippe de Courcillon, 1638–1720) – фаворита Людовiка XIV, що виконував обов’язки особистого ад’ютанта короля.

]… Пiдкреслюючи на кожному кроцi розпутнiсть i похiтливiсть духiвництва, Вольтер раз у раз бере пiд захист природнiсть i законнiсть здорового статевого потуття, радощi земноi непродажноi любовi. Поема його – виклик темрявi, обскурантизму, догматизму во iм’я свiтла, свободи й смiливостi думки.

«Утомно соромiцькою» «Дiвою» захоплювався Пушкiн, що назвав ii «золотою книжкой славною», «катехизисом остроумия», «святой библией харит».

В одному з листiв Пушкiн визнав «La pucelle» найкращою з поем Вольтера. Вiн переклав перших двадцять шiсть рядкiв поеми. Вплив «Дiви» Вольтера можна бачити не тiльки в юнацькiй поемi Пушкiна «Бова», а i в його «Гавриiлiадi».

Про слiди захоплення «Дiвою» в колi декабристiв свiдчить таке мiсце з вiдомих сатиричних куплетiв Рилеева:

Ах, где те острова,

Где растет трынь-трава,

Братцы!

Где читают «pucelle»,

Где летят под постель

Святцы!

Адам Мiцкевич замолоду любовно перекладав «безбожну» Вольтерову поему.

Є свiдчення самого поета, що переклав вiн чимало, але до нас дiйшла тiльки пiсня V.

Росiйськi читачi дожовтневоi пори не мали (головно з цензурних причин) перекладу «Дiви». Перший росiйський переклад, здiйснений групою поетiв за редакцiею М. Лозинського, вийшов аж у 1924 роцi. Друге, виправлене його видання випустило видавництво «Academia» 1935 р. До перекладу додано грунтовну вступну статтю С.

Мокульського.

Менi як украiнському перекладачевi залишаеться тiльки висловити надiю, що я хоч якоюсь мiрою «донiс» до украiнського читача легке, дотепне, гостре слово Вольтера, що читач цей знайде в поемi те здорове зерно, ту свiтлу думку, якi становлять основу «Дiви», i погодиться зо мною у визнаннi великого прогресивного значення, яке мала вона для свого часу.

Максим Рильський

Передмова отця Апулея Рiзорiя,[4 - Апулей Рiзорiй.