Орлеанська діва

), популярний народний спiвак, про якого в одному документi сказано, що «вiн створив усi пiснi, якi спiвали на ярмарках».Переклад вiршiв: «Шандос, спiтнiвши i сопучи, як вiл, мацае пальцем, чи дiйсно вона дiва. «Чорт забери! – гукнув вiн. – Дурняча голка!» Чорт одразу приносить новий гольник, i Шандос iще раз намагаеться розворушити свою ганчiрку». У виданнi 1756 р. цi рядки були вмiщенi наприкiнцi XIII пiснi.] виходячи з корчми шукати пригод.[8 - Тут автор у примiтцi наводить приклади таких вставок, якi ми вважаемо можливим не подавати, i закiнчуе примiтку так: «Автор цiеi гидоти, зробленоi виключно для всякоi наволочi, – розстрига-капуцин, що взяв собi iм’я Мобера».

 – М. Р.]

Отже – маете «Жанну» у всiй ii чистотi. Ми боiмось висловити надто смiливу думку, назвавши автора, якому приписують цю епiчну поему. Досить того, що читачi могли взяти собi певну науку iз моралi, захованоi в алегорiях поеми. Навiщо знати, хто автор? Єсть багато праць, що iх ученi та мудрецi читають з насолодою, не знаючи, хто iх написав, як от Pervigilium Veneris,[9 - Pervigilium Veneris («Нiчне дбання на честь Венери») – поема, що складаеться з 93 вiршiв анонiмного автора III або IV столiття нашоi ери, присвячена вихвалянню весни.

] сатира, приписувана Петронiевi,[10 - Петронiй (Petronius Arbiter, пом. 66 р. н. е.) – римський аристократ, полiтик i письменник; автор «Сатирикона», твору, в якому фривольнi жанровi сцени поеднуються з гострою сатирою на вискочнiв i самого iмператора Нерона.] i багато iнших.

Що нас дуже втiшае, це те, що в нашiй «Дiвi» значно менше нескромних та вiльних мiсць, нiж у творах всiх великих людей Італii, що писали в цьому жанрi.

Verum enim vero,[11 - Verum enim vero – насправдi.] почати з Пульчi; нам було б дуже прикро, коли б наш скромний автор дiйшов до тих маленьких вiльностей, якi дозволяе собi цей учений флорентинець у своему «Моргайте». Цей Луiджi Пульчi, поважний канонiк, написав свою поему в серединi XV ст. для сеньйори Лукрецii Торнабуонi, матерi Лоренцо Медiчi Препишного;[12 - Лоренцо Медiчi Препишний (Lorenzo Medici il Magnifico, 1448–1492) – правитель Флоренцii, поет-дилетант, що збирав при своему дворi представникiв науки i мистецтва.

] i кажуть, нiби «Моргайте» спiвали при столi цiеi дами. Це друга епiчна поема в Італii. Мiж ученими були великi суперечки – серйозний це твiр чи жартiвливий.

Тi, хто вважав його за серйозний, грунтуються на вступi до кожноi пiснi, що починався рядками iз Святого Письма.