На нашем сайте вы можете читать онлайн «Тополина заметіль: зібрання новел та оповідань 1954–1975 років». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Тополина заметіль: зібрання новел та оповідань 1954–1975 років

Автор
Дата выхода
31 мая 2018
Краткое содержание книги Тополина заметіль: зібрання новел та оповідань 1954–1975 років, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Тополина заметіль: зібрання новел та оповідань 1954–1975 років. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письменник, лауреат премії ім. А. Головка, Національної премії України ім. Т. Шевченка та ін. У його творчому доробку близько п’ятнадцяти історичних творів, якими письменник намагався заповнити білі плями в нашій історії.
«Тополина заметіль» – найповніше видання малої прози (оповідання, новели, етюди, образки, ескізи, леґенди) Романа Іваничука за 1954 – 1975-ті роки, у яких він постає справжнім майстром новели. До книжки включено твори зі збірок «Прут несе кригу» (1958), «Не рубайте ясенів» (1961), «Тополина заметіль» (1965), «Дім на горі» (1969), «Сиві ночі» (1975). Твори подано у хронологічній послідовності, а ті, що не ввійшли до окремих видань, друкуються у «Додатку». Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
Тополина заметіль: зібрання новел та оповідань 1954–1975 років читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Тополина заметіль: зібрання новел та оповідань 1954–1975 років без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
А взагалi хто такi дiвчата? Чоловiки воюють, хлопцi допомагають матерям, а вони тiльки варять готове, зашивають старе ганчiр’я та ще й одвертаються вiд них на вулицi або втiкають. Отже, вiтатись з дiвчатами було суворо заборонено, а щось подiбне до закоханостi вважалося в товариствi ганьбою. Та й не дивина. Тодi ще нiхто з них не думав про модний одяг, нiхто не трудився над зачiскою i не голив густого моху, що iжачився на щоках. Не було мiж ними i звичаю дружити з дiвчатами. Бо хто думав про такi справи, коли батьки й брати воювали на фронтах?
Мiцна була хлоп’яча дружба, спаяна лихолiттям.
Та неждано-негадано ця дружба розкололась.
У готичному будинку, що вузькими вiкнами дивився на зарослу толоку i хлоп’ячi зборища, жила якась дiвчина. Вона не зачiпала хлопцiв, тiльки завжди тужливим поглядом супроводжувала iхню галасливу компанiю, коли вони залишали толоку.
Здавалося, всiм було байдуже до неi.
Досить того, що Петро й Мирон задивлялись iнодi на малу засклену зеленими шибками веранду, а Іван, найзавзятiший противник дiвчат, почав якось дивно поводитися. Коли вона сидiла у вiкнi, вiн непомiтно вiдставав од гурту i йшов останнiм, сердитий на товаришiв за iхню розв’язнiсть.
Не вдалося Івановi приховати своi неяснi почуття вiд Грицькового проникливого ока.
Але Грицько, який перший пiдняв би «бабiя» на глум, тепер чомусь мовчав, над чимось думав, був неговiркий.
– Не ваша справа, – вiдпекувався.
Грицькова таемничiсть боляче ображала Івана. Що вiн таiть i чому? Чому всiх цiкавить (Іван добре бачить!) ця дiвчина, тiльки Грицько такий самовпевнено байдужий? Не смiв про це питати та й не мiг. Якось хлопцi пiдняли галас на толоцi, почали лаятись.









