Шенгенська історія. Литовський роман

Праворуч – данцi з норвежцями, прямо – голландцi, лiворуч – французи з iталiйцями. Головне до правильноi розвилки дiстатися!

Роздiл 13. Лондон

Три ночi поспiль на вулицi Лондона лягав снiг. Тонким шаром вкривав тротуари та дороги. На дорогах вiн танув швидше, i вже години до восьмоi ранку завдяки машинам i автобусам вiд нього нiчого, крiм мокрого асфальту, не залишалося. На тротуарах вiн затримувався довше, немов хотiв показати, з яких будинкiв i куди виходили люди, котрi залишали на снiгу слiди вiд свого взуття.

Інгрида та Клаудiюс цього ранку вийшли першими з дверей свого пiдвального помешкання. Першими на сходинках i слiди залишили.

На вечерю iх запросив у гостi Марюс, однокласник Клаудiюса, той самий, котрий зустрiчав iх у Лондонi на автовокзалi. Але до вечерi далеко. Болгарка Таня, у котроi вони винаймали кiмнатку, запропонувала Клаудiюсу «теплу» роботу на кiлька днiв. Але вiдразу ж попередила, що робота хоч i легка, але вiдповiдальна, що вiн буде удвох iз напарником, за котрим треба стежити, щоб той нiчого не взяв.

– А робити що треба? – спитав вiн врештi-решт нетерпляче.

– Бiля багаття сидiти, – вiдповiла Таня. – Папiрцi рiзнi спалювати.

Клаудiюс здивувався пропозицii, але п’ятдесят фунтiв за день сидiння бiля багаття його цiлком влаштовували.

Й ось сходили Інгрида та Клаудiюс з самого ранку по свiжому снiгу в найближчий мiнi-маркет, купили двi сiм-картки, якими замiнили в мобiльниках литовськi номери на англiйськi, купили два йогурти та повернулися до себе.

Кухня була вiльна, й ii тiснота виявилася iдеальною для снiданку вдвох. У квартирi було напрочуд тихо. Навiть не вiрилося, що за стiнами сплять ще двi пари, з якими Інгрида та Клаудiюс наразi навiть не познайомилися.

– Я, як звiльнюся, тебе наберу, – пообiцяв Клаудiюс. – Мене сюди назад привезуть.

– А до Марюса на котру годину?

– На восьму!

Над вiкном кухоньки заторохкотiв мотоцикл. Сходами до дверей в iхню пiдвальну квартиру спустився чоловiк рокiв сорока в чорному комбiнезонi зi штучноi шкiри.

Постукав.

Уже провiвши поглядом Клаудiюса та незнайомця, котрий заiхав за ним, перечекавши торохтiння мотоциклетного двигуна, що вiддалявся, дiвчина кинула собi в горнятко новий пакетик чаю i залила його окропом.

Тиша в квартирi стояла iдеальна, стерильна. Інгридi здалося, що вiд цiеi тишi вiе холодом. Помацала батарею пiд вiконцем. Та не грiла.