На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шенгенська історія. Литовський роман». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шенгенська історія. Литовський роман

Автор
Дата выхода
29 мая 2018
Краткое содержание книги Шенгенська історія. Литовський роман, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шенгенська історія. Литовський роман. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Андрей Курков) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…
Шенгенська історія. Литовський роман читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шенгенська історія. Литовський роман без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
А мое мовчання i думки вiн не запише!
– Ну, тодi можна в комору вiднести! Вона у вас велика! – невдоволеним голосом запропонував Вiтас.
– В комору не треба, – твердо сказав Йонас. – Там i так стiльки всього лежить! Коли не зайду, обов’язково об щось спiткнуся!
Вiтас пильно подивився на дiда.
– А ви не будете проти, якщо я до Ренати переiду? – випалив вiн на одному подиху.
Дiд розгубився.
– Знаеш, – сказав пiсля паузи, зазираючи Вiтасу в очi, – ви – дорослi люди. Подобаеться вам бути разом – будьте разом! Якщо Рената тебе покличе сюди, переiжджай!.
Вiн ще раз глипнув на Ренату, котра раптом стала серйозною та трохи стурбованою.
– …А якщо не покличе, то сам розумiеш, – закiнчив дiд. – Та якщо переiдеш, то й менi буде з ким про «чорнi скриньки» i про Каунас потеревенити! Жiнкам такi теми не цiкавi!
– Ти що, з глузду з’iхав? – пошепки накинулася на Вiтаса Рената, коли вони повернулися на ii половину будинку. – Може, спочатку треба у мене дозволу питати?
Вiтас опустив голову i мовчав, як п’яниця пiд докорами дружини.
– Чи у вас там у Каунасi справдi всi божевiльнi? – продовжувала збуджено шепотiти Рената. – Ти ж не до дiда переiжджати зiбрався?!
– Даруй, – Вiтас вiдiрвав погляд вiд пiдлоги. Глянув у вiчi Ренатi. – Це все через цю бiсову «чорну скриньку»! Може, i правда, що у нас не так, як скрiзь… Недаремно лиш один Каунас «чорнi скриньки» на весь Радянський Союз робив!
– Перестань нiсенiтницю торочити! – Рената важко зiтхнула, зробила крок до Вiтаса, обiйняла його.
Вiтас пригорнув Ренату. Притиснув до себе i, утнувшись носом в ii скроню, прошепотiв:
– Вибач! Я сьогоднi – дурень.
– Гаразд, вибачаю! – прошепотiла у вiдповiдь Рената. – А тепер – до янголiв!
Роздiл 21. Париж
Коли потяг шостоi лiнii метро виiхав на мiст Бiр-Хакейм, лiворуч наче нiзвiдки виросла Ейфелева вежа, й Андрюс, котрий уперше опинився в вагонi цiеi лiнii, провiв ii поглядом, поки та не сховалася за житловими мансардними дахами паризьких будинкiв.
Вийшовши на станцii «Севр-Лекурб», Андрюс спустився залiзними сходами вниз.









