На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– А другий стовп хай крiпить вiру в наше майбутне завтра. Нехай нiхто не пiддаеться на ласку комунiстiв, а лелiе в душi нашу незалежнiсть, – продовжував середняк Петро.
– І третiй стовп, – пiдхоплював Олекса секретар, – хай змiцнюе надiю на недалеку нашу перемогу.
– І четвертий, – кiнчав я, – хай буде пiдпертям нашоi iдеi – джерела, що з нього черпатимем вогонь бадьоростi й завзяття в духових змаганнях.
– Вбиваймо ж, браття, цупко, щоб ця культурна установа була вiдпорна, як бетон, проти бiльшовицьких агiтацiй, щоб прихований на час наш рiдний прапор i дух витав у нiй неподолано аж до слушноi години, – порядкував знов Сава.
Два тижнi кипiла гаряча праця. Склались по карбованцевi й найняли мулярiв, за чергою щодня працювало в допомогу п’ять читальнян, возили цеглу, глину, робили снiпки на покриття даху.
Все село дивувалось, що то «Просвiта» затiвае. Не один дядько, прийшовши з лайкою забрати сина до хатньоi роботи, вертався сам: «Нехай вже робить, як i iншi, може воно справдi щось путне вийде».
Четвертого тижня звеселяли нову хату нашi сестри – мастiльницi, жiнки й дiвчата:
– Спiваймо, сестрички, поблагословiмо спiвом новий дiм, щоб у ньому розцвiтала наша пiсня, наша слава, наше щастя.
А п’ятого тижня святкували вiдкриття «Народнього дому» (сельбудинку). Коли на сценi забивали останнiй цвях, Сава всiх закликав i закiнчив неофiцiальну промову:
– І так ми маемо сiльську трибуну. Дай же, Боже, щоб всi ми – ii будiвники – дочекались почути з неi такi слова: Радянську владу знищено.
Про нашу хату-читальню, про вистави слава гримiла по окрузi. Приiжджав iнспектор Окрнаросвiти, не мiг нахвалитися; дивувався, що я сиджу на селi, пропонував посаду в мiстi. Та поки я туди зiбрався – мене викликали.
Одного дня виконавець вручив менi повiдомлення: безатгаварочно явiться в ГПУ на 10 часов утра 26/8, комната следователя по ББ (боротьба з бандитизмом).
Защемiло серце. Що робити? Явитись – певно посадять. Не йти – самi заберуть, а як нi, то переслiдування, вовче життя… Нi…
Поiхав, а разом зi мною Тимошко на всякий «нещасливий случай».
– Явiлiсь!? – зустрiв нiби зi здивуванням слiдчий. – Так вот, iзложiте подробно, без обiняков, где билi, что делалi, начiная с 17 года? Предупреждаю, что ми знаем всю вашу поднаготную, слихалi, что в последнее время кое-чем полезним началi занiматься. Ето вам на плюс.





