На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я районовий сiлькор (сiльський кореспондент), спецiялiст по виданню стiнних газет (дiстаю вiд iменi Райсельбуду першу окружну та третю всеукраiнську премiю). Я уповноважений усiх кампанiй, ударникiв, що iх провадить РВК та РПК, а вiд 1925 року уповноважений по виборах сiльрад (це завдання й не кожному партiйцевi доручають), бо найвiдповiдальнiша кампанiя у бiльшовикiв.
А в той же час я активний член усiх органiзацiй: Сiльради, Комнезаму, член РВК, ревiзкому кооперативи, член Райкому Робосрайсекретарiяту ОПБ (окружного професiйного бюра), голова Райбюра т-ва «Геть неписьменнiсть», зав.
І так два роки без упину, без спочинку. На всякий крок чи директиву влади знаходив я основу оправдання: я певний був, що влада чинить вiрно, що переходова доба повна елементiв протирiч, що з природи диктатури пролетарiяту випливае насилля, але це явища тимчасовi.
Бували хвилини, що з болем i самобичуванням видобував засохлi рани, колупався в недавнiх грiхах, здрiгав почуттям покаяння… Признатись, висповiдатись перед суспiльством, скинути з плечей затаений грiх… Чи ж простить менi народ, чи стерплять творцi iдеi, яку три роки крiвавим способом пiдточував?
Заговорив був раз про це з секретарем РПК.
І я мовчав, а без вагань, сумнiвiв крутився в коловоротi гемонськоi роботи. Став патентованим активiстом у всiй околицi й окрузi.
– Ти ще не в партii? – дивувався не один мiй близький товариш-партiець.
– Хiба не все одно – партiець я чи безпартiйний?
– Чудак ти. Канечно не все одно. Партiець мае запевнений авторитет, довiр’я, перспективу, а ти що? Сумнiвна безпартiйна мелоч. Подавай заяву, приймуть. Я сам даю рекомендацiю…
По довгiй надумi подаю анкету.





