На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Навiть наросвiтянськi суто педагогiчнi питання санкцiонуе фракцiя ОВК. Часто бувало, що заступник поставить на iнспекторськiй нарадi питання, виложить його в довгiй iнформацii, почнуться жвавi дебати, а прийде старший iнспектор i – снять с павесткi. «Чому?» – дивуемось. «Не согласовано на фракцii».
А сидять на «фракцii» переважно малограмотнi люди, що й слова «педагогiка» не розумiють. Всяку справу вони вирiшують лише з погляду полiтичного, революцiйного. Старi, досвiдченi педагоги, що вiдважуються виступати проти безоглядного запровадження революцiонiзму та новаторств, несистематизованих принципами педагогiки, – в очах цих фанатичних фракцiонерiв[22 - Членiв комунiстичноi фракцii при окружному виконавчому комiтетi.
На кожнiй нарадi старший iнспектор нам трубiв: «Падбiрайте, таварiщi, партiйних педагогов.
Розголос на всю округу пiшов, як в осени 1928 року зняли директора Педтехнiкуму – людину з вищою педагогiчною освiтою, а призначили партiйного робiтника – «видвiженца», що ледве-ледве розписатись умiв, а школи нiякоi й не бачив. «По штату» вiн взявся викладати «соцек» (iсторiю партii та рев.
– А про що ви завтра розповiдатимете? – затривожилися вихованцi, що в директора не буде матерiялу до мiтингування.
– Про что? Найдьотся, – чванькувато вiдповiв директор. – Я трiста… то есть шесть с полтiной лет за революцiю страждал да кров пролетарскую за ейo пролiвал, а посему найдьотся чем с вамi, братiшкi, паделiтся i в пролетарском духе воспiтать, штоб вишлi с вас настоящiе революцейние комунарiв, а не какая-нiбудь буржуйская гнусная сволоч i дрянь, – зцвиркнув i пiшов.





