На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Та бiльше йому не довелось читати «воспiтательних лекцiй», бо четвертого дня вiн, замiсть директора, прокинувся завiдувачем перевозочно-бендюжним транспортом.
Вся увага Наросвiти зосереджувалась на революцiонiзмi, на полiтичному вихованнi шкiльництва.
– Дайте нам революцiю в школi! У нас ii нема. Створiть таку школу, яка виховала б революцiйного ентузiяста. Виженiть зi школи стару парафiяльну рутину, – твердив не раз зав. агiтпропом ОПК[23 - Завiдувач агiтацiйно-пропагандистичного вiддiлу при окруж-ному партiйному комiтетi.
Посилаючи на обслiдування, нам наказували приглядатися не до формальних знань учнiв, а до соцiяльного духу школи, до особи самого вихователя.
І от приiжджаеш на село.
– Злецько пишуть вашi дiтлахи, – зауважуеш учителевi.
– Нема на чому, товариш iнспектор, – скаржився вчитель. – Паперу брак.
– Та й читають кепсько.
– Не знаю… Революцiйна метода… не призвичаiлись до неi, – виправдовуеться вчитель.
– А чого ж рахувати не вмiють?
– Госп… той, Маркс його святий знае, – розводить безпорадно руки вчитель.
Але на раду нема часу.
– Ну, дiти, вiрите у Бога?
– Вдома вiримо, а в школi нi, – вiдрiзують гуртом.
– А то чого ж так? – вражений питаешся.
– Бо так наказують: вдома мати, а в школi вчитель.
– А кого бiльше слухаете?
– Мами, бо вони б’ють, а вчителевi заборонено.
У прикрому положеннi дiти, та не в кращому i вчитель. Вiн не то з дiтьми, а й зi своею сiм’ею впоратись не може.
– Жiнка товаришить з матушкою, а комсомольцi на менi злiсть зганяють. Порадьте, товариш iнспектор, як тут вив’язатись, бо жiнка страшенно вперта.
Але й тут нема часу. Йдеш до сiльради i в спосiб сексота випитуеш, чи вчитель не розводить петлюрiвщини в школi, яким вiн духом дихае на селi.
– Як же ваш учитель? – питаеш не одного селянина.
– Та людина нiби й байдуже…
– Дiтей навчае добре?
– А хто ж його тепер розбере? Вiн вчить не по-нашому, а по-революцiйному, по-мариканському.
– І подобаеться вам американка?
– Мабуть що нi, бо поки вчили по-свойому, то по Рiздвi дитина й читати вмiла. А за мариканки мiй Степанко ось другу зиму ходить, а не вчитае.





