На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Радянський уряд знав, що без заколоту насильно реформувати село не вдасться. Щоб попередити неминучi протести й повстання, вирiшили «вдарити» по селу: забрати з кожного села кiлька найповажнiших господарiв, щоб iх ув’язненням настрашити всiх.
Про людське око треба було закинути iм якесь обвинувачення. Отож i почалась «вербовка»[40 - Арешти.] та «пришивання» статтi (вишукування параграфiв).
Найпоширенiшi статтi-провини були: агiтацiя, органiзацiя груп, терористичнi акти, змови на вбивство радянських робiтникiв i т.
«Пришити» статтю людинi – це, як плюнути, в Радянському Союзi. Вас зроблять агiтатором, коли ви проговорилися не в такт перед головою сiльради; «викриють» органiзацiю з того лише, що один колись десь говорив-хвалився сусiдовi, сусiд секретно сказав кумовi, а той подiлився з зятем; пiдставлять легенько за терористичний акт якусь ще 17 – 19 року вуличню парубоцьку бiйку, коли постраждавший тодi – сьогоднi е якась «голова» чи «секретар»; беруть за провину ще 1918 року, хоч радянський суд, згiдно декрету, мусiв би по 10 роках злочинства милувати; садять за участь у повстаннi 1919 року (а за це слiд добру половину населення притягнути); обвинувачують за те, що не пiшов до колективу; хапають таких, хто не може виплатити всього податку.
Нарештi, коли ГПУ не мае в селi готових «кандидатiв», то роблять так: приiжджае агент на село й отверто каже:
– Нужно забрать у вас 5 челавек. Назвiте кандидатури найболее вредних кулачков.
Актив радий до послуг: у нього тих «вредних» бiльше, як пiвсела.
Попадали в «кандидати», звичайнi, тi, хто не мовчав всевладному начальству та розкривав темнi дiла-злочинства свавiльноi сiльськоi комунарii.
Було багато курiозiв з цими «контрреволюцiонерами» та «агiтаторами». Буквально темна особа, слова «агiтацiя» не може вимовити, а його взяли за «гитацiю» серед селянства.
Одного «полiтичного» чекiст згарячу спитав:
– С какiм отрядом ти нальот делал на станцiю Крижополь у 19 гаду?
– Єй-бо, нi в якому отрядi я не був, – побожився переляканий парубок.
– А где же ти бил тагда? – допитувався чекiст.
– От не знаю, чи ягнята, чи ще гуси я пас тодi. Спитайтесь мами, – вони добре пам’ятають, коли ми продали гуси та купили вiвцi.
Не один обвинувачений розводив руками та обливався сльозами, коли йому прочитували, за що його «притягають до пролетарського суду». Пригадую, «контрреволюцiонера» Чернiенка Микиту з Шипилiвки.





