На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Неписьменний селюк, що весь свiй вiк з роботи, поля, гною не вилазив; до революцii наймит в економii, а пiсля революцii, дiставши 4 десятини землi, невсипущий господар доробився до «куркуля»; обклали його, як експертника, податком, виплатити не було чим, i посадили. Страждав, мордувався сердега, цiлими ночами плакав, а пiсля «слiдства» вернувся цiлком прибитий. Збожеволiв бiдолашний. Забрали його до лiкарнi, а через тиждень вивезли до «Одеси» (значить – помер).
Чиста комедiя виходила, коли притягали до вiдповiдальности «групи»: часто учасники цих груп i незнайомi були один з одним.
Бiдняк побив голову Комiтету Взаемодопомоги, а «куркуль» винен тiльки тому, що вiдбулось це на його подвiр’i. Зiрвали селяни сход – виннi куркулi, хоч на сход iм ходити заборонено. Бахнув хтось цеглиною уповноваженого з району – забрали 4 заможних. Не вдалась на селi кампанiя – виннi куркулi, або рiжнi «бувшi люди» та «непевнi».
Яке обвинувачення, такий i суд. Бiльшовики й тут виявили «новаторства».
Чекiстськi слiдчi методи давно загальновiдомi, але пiдчас останньоi «колективiзацiйноi кампанii» вони озвiрiли до решти.
Кожний слiдчий мав 100 – 300 справ. Будучи «страшно перегружон» (про це скаржиться на кожному кроцi всякий «атветственний»), вiн вирiшував долю арештованого незвичайно скоро: за 5 хвилин розмови з людиною, що на питання слова зi страху не може промовити, не кажучи вже про ширшу думку на свiй захист, – «слiдчий» з найспокiйнiшим сумлiнням занотував у висновках 3 – 5 рокiв Соловок.
Здебiльшого слiдство велося так: арештований сидiв мiсяць-два, не знаючи, чого з нього хотять. За цей час витягнуть його раз на встановлення його здоровля (чи може вiн витримати пiвнiчний клiмат бодай мiсяць), другий раз на те, щоб сфотографувати, i знов сидить – мучиться.
Враз пiзнього вечора, чи вночi викликають його «до канцелярii».
Викликаний в’язень тодi не живе. Агроном Багачевський (Ольгопiльського району), викликаний у такий час на допит, проходячи повз авто, зомлiв i помер на мiсцi вiд розриву серця.





