На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Я ж хочу вияснити, звiдкiль виходять тi моi «грiхи». Запевняю вас, що то не моi грiхи, а Гутенковi й Дончуковi, а може й ще чиiсь.
– Прi чом тут Гутенко, Данчук, – сердиться слiдчий.
– Якраз вся суть в тих мерзотниках-провокаторах.
– А ви откуда знаете, что онi провокатори?
– Не я один, а майже все вчительство про iхне знайомство з ГПУ знае.
– Вот как! Даже за всех учiтелей распiсиваетесь?!
– Не розписуюсь, а стверджую, що ви iм грошi платите!
– Что? Давольна. Слiшком дальоко заходiте… Ви свободни…
– То вже й кiнець слiдству? Ви ж, власне, по сутi справи нiчого не спитали й менi не дали змоги говорити.
Але не договорив. Слiдчий делiкатно й потужно за комiр провiв мене в коридор, а там пiдхопив черговий вартiвник.
Тим слiдство закiнчилось. Почалися знову муки очiкування невiдомого, острi до непритомности хвилювання вiд гуркотiв «ворона», очiкування видющоi смерти, та щоденне благання у Бога живим вийти з цього пекла.
Здебiльшого на допит брали раз на 5 – 10 хвилин.
Знав Допр багато випадкiв, що арештований пiдписуеться в кiнцi напiвчистого аркуша протоколу, а на другому допитi йому вичитують такi страхiття, що вуха в’януть.
– Я цього не казав, я не… – з жахом заперечуе в’язень.
– Пазвольте! – злорадно усмiхаеться слiдчий. – Вашi собственние слова. Ви подпiсалiсь…
– Та…
Даремнi тут спростування – на протоколi дiйсно е в’язнiв пiдпис.
Характеристично, що ГПУ категорично, з правила, вiдкидае всяких свiдкiв та «очнi ставки».
– Ми знаем, каво спросiть.
І здебiльша, нiкого зi свiдкiв обвинуваченого не викликають.
Складнiше ведеться слiдство, коли судять групу, не знаючи, хто з них «найбiльший контрреволюцiонер». «Допитують» в першу чергу сiльський актив, iнакше кажучи, диктують i записують потрiбнi iм фрази, а тi пiдписуються. Далi йде обплутування та бичування арештованих.
Разячi факти крутiйства та пiдлости знала наша камера.
Тут кидають в’язня до темноi, як нiч, казнi, яка одним духом своiм електризуе жахами всi атоми людського тiла.





