На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Коли «досвiдченому» слiдчому «пощастить» викрити хоч що-небудь певного з «ганебноi дiяльности» «терористичноi» групи – затiвають показовий суд. Виiзна сесiя окружного суду (суддя – один iз агентiв ГПУ) виiжджае на район, куди перекидають етапом «куркульську свору», i розiгруе показово-агiтацiйну iнсценiзацiю.
Перед процесом слiдчий приiжджае на село, «обробляе» до суду актив та вiдповiдних свiдкiв, висувае красномовного громадського обвинувача – й успiх iнсценiзацii запевнений: намiчений слiдчим засуд проходить на 100 %.
Не доводиться особливо дивуватись, бо акт обвинувачення обiймае таку силу злочинств i так правдиво вони стверджуються визнанням один за одного самих обвинувачених, що на судi iм доводиться тiльки очима клiпати, а авдиторiя дивом дивуеться, що розкрили таких великих вбивцiв.
Безбожно брехливi «докази» «свiдкiв» доповнюють змiст обвинувачення, а довга промова прокуратора (одного з битих на язик чекiстiв), начинена iдовитими вириганнями, довершуе ефект суду над «куркульським кублом», трутнями працюючого люду, гидрою контрреволюцii на селi, павуками-експлуататорами, рицарями «темноi ночi».
Суд iде на «совещанiе» (правдивiш, до одного з мiсцевого начальства смачно заiсти та солодко запити по великих державних трудах). Присуд його, що давно вже готовий лежить у одному з портфелiв суддiвських (слiдчий складав його ще в день закiнчення слiдства), всiм наперед вiдомий.
І зiтхае придавлено авдиторiя, плаче рясними сльозами рiдня, догибають морально бiдолашнi «гидри» сiльськоi контрреволюцii.
Другого дня вправна червона преса дае цiлу сторiнку списанiй, як пiд стенограф, статтi: викрито й засуджено нову зграю хижакiв-нальотчикiв у Гайсинському районi, що банди закладали, нальоти органiзували, радянських робiтникiв забивали, колективiзацiю пiдривали та селянство тероризували.
Читае цiла округа, не вiрить таким страшним дiлам, жахаеться таких засудiв.
Село нишкне, загортаеться в шкаралущу мовчанки й тупо, без найменшого реагування, споглядае на роботу верховодiв.
Часом показовi суди не вдаються.
На одному процесi сталось «непорозумiння». Розповiв нам так про нього в’язень Василь Короп – учасник-обвинувачений цього процесу:
Судили групу куркульських шкiдникiв (Маркiвський район), що нiби-то вбивала сiльських активiстiв.
Була недiля; зiбралось сила народу.
Розпочав процес голова суду вступною промовою, в котрiй пред’явив авдиторii «групу лицарiв».





