На нашем сайте вы можете читать онлайн «Пекло на землі». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Пекло на землі

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Пекло на землі, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Пекло на землі. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Віталій Юрченко) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Колись це ім’я було мов бомба, що розірвала львівське поспільство: багато хто не міг повірити, що ця людина, без паспорта і непомічена ГПУ, могла з Соловків – через цілий Союз! – перебратися за кордон… Справжнє прізвище Віталія Юрченка – Юрій Тимофійович Карась-Галинський. Він народився в 1899 р. у селі Текуча Уманського району. Закінчив реальну школу, організував у рідному селі осередок товариства «Просвіта», брав участь в українізації церковного життя. Після поразки УНР залишився вчителювати, викладав українську мову і літературу, навчався в Інституті народної освіти. Активність і популярність сільського вчителя незабаром привернули увагу агентів ГПУ. 31 жовтня 1929 р. його заарештували.
Покарання він відбував у Соловецьких таборах, на будівництві залізниці Котлас – Усть-Сисольськ. 28 червня 1930 р. Юрій утік, подолав понад 5 тис. км, перетнув кордон із Польщею та оселився у Львові. У 1931–32 рр. видав спогади «Із записок засланця» у 3 частинах – «Шляхами на Соловки», «Пекло на землі», «В Усевлоні ОГПУ та втеча звідтіль».
Юрченко першим у світі описав беззатратну технологію знищення тоталітарним режимом людей у концтаборах.
Життя письменника скінчилося трагічно. Під час війни він мав зв’язки з місцевою німецькою комендатурою і помагав українським похідним групам, добуваючи потрібні документи. Існує версія, що восени 1942 року його застрелили якісь озброєні люди. До сьогодні достеменно не відомо, хто це був: українська боївка, яка вірила, що Юрченко польський аґент, польська боївка, що мстилася за його зв’язки з німцями, чи большевицька. Найвірогідніше, вбито Юрченка було 12 або 13 лютого 1943 року совєтськими партизанами за звинуваченням у написанні пасквілів на совєтську владу.
Пекло на землі читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Пекло на землі без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Крiм того, ранено Голубова не 18, а 20 серпня.
Голова хмуро кинув погляд на слiдчого; той муркнув, засовався в крiслi i заходився перегортати аркушi в тецi.
Селянин продовжував:
– І ранив Голубова незаможник Архип Пелих за те, що Голубов дуже обидив його пiд час подiлу грошей, якi вони затаiли вiд самообкладання. Пелих сам менi за чаркою хвалився.
Заява викликала новий, ще густiший рух в авдиторii i, мов обухом по келепу, приголомшила президiю суду. Вона баранячо-вовчими очима поглядала один на одного, а слiдчий прийняв вигляд багрово-бурячковий.
На хвилину в залi стала гробова мовчанка.
Розчервонiлий голова враз спохватився, шепнув щось на вухо засiдателевi й промимрив: «В вiду поступiвшiх нових показанiй сторон, виездная сесiя чрезвичайного акружного суда постановляет: суд отложiть для дополнiтельного следствiя».
«Показовий» суд показав, лише не те, чого хотiла «чесна» президiя суду, а щось iнакше…
Найчастiше присуд пiд диктат слiдчого друкуеться на машинцi в ГПУ, прикладаеться фотокартка, i дiло йде до Харкова, в «особое совещанiе прi ГПУ УССР» чи в «Тройку».
З Харкова дiло йде до Москви.
Як судять у Харковi, скiльки справа маринуеться в Москвi – Господь його святий знае, – це тайна велика, знаемо лише, що цiлий мiсяць нiхто нi в чому не розписуеться, а то враз чоловiк 50 – 80 сповiщають, що iх «дело» за Харковом.
Бували такi в’язнi, що про Харкiв iм не згадували.
Двi речi в Допрi залишились в пам’ятi на вiки: «чорний ворон» та камера смертникiв. Цi два чинники – певне, единi й виключнi досягнення пролетарськоi диктатури та безумовно оригiнальний витвiр ГПУ.
Самий лише звук-гук «ворона» приводив у настирливiсть увесь Допр.
І направду, трагiчнi щоденнi явища. Десь пiд вечiр з собачим гуком пiдлiтае «ворон». Бряжчать ключi, вiдмикаються важкi дверi i…
– Марченко! Собiрайся.
Напiвживий Марченко, що так сподiвався виправдатись на допитi, бо його «обiцяли» викликати, нiмiв остаточно.





