Саламандра (збірник)

І годi було навiть з’ясувати, до якоi категорii вiн належить, i з якоi фабрики вийшов, бо його блискавичнi з’яви i зникнення унеможливлювали всяку орiентацiю. Хоча, коли судити з нечуваноi швидкостi, з якою пролiтав повз ошелешених очевидцiв, мусив посiдати вельми високий ступiнь: був це потяг щонайменше блискавичний.

Але найбiльше турбувала ця його непередбачуванiсть. Зайда з’являвся то там, то сям, зненацька вигулькував не знати звiдки, пролiтав iз сатанинським гуркотом по рейках i зникав у далечi. Нинi його бачили бiля станцii М.

, завтра випiрнав десь у чистому полi за В., кiлькома днями пiзнiше шубовснув повз будку обхiдника в околицi Р.

Спершу всi зiйшлися на тому, що шалений потяг належить до чинного штату, i його досi не затверджено в розкладi тiльки через недбалiсть, а чи помилку служби. Почалися розслiдування, нескiнченнi з’ясовування, переговори мiж станцiями – i все марно. Цей нахаба начебто кпив iз силкувань урядовцiв, виринаючи зазвичай там, де на нього найменше чекали.

А найбiльше приголомшував факт, що його нiде не можна було заскочити, наздогнати чи затримати.

Спроби погонi за одною з найпотужнiших машин, визнаною останнiм словом технiки, зазнали прикрого фiаско, несамовитий потяг бив усi рекорди швидкостi.

Поволi колiярiв огортав забобонний ляк i глуха, притлумлена страхом лють. Це було таки нечувано! Вiдвiку поiзди курсували згiдно з запровадженим згори розкладом, який планувався в дирекцiях, затверджувався в мiнiстерствах, реалiзовувався в русi – i завжди все можна було врахувати, сяк-так передбачити, а коли й траплялася якась помилка або недогляд, то iх можна було направити чи бодай логiчно витлумачити – аж тут раптом на колiю висковзуе непроханий гiсть i порушуе порядок, обертае на нiщо регламент, вносить у гармонiйний органiзм зародки безладдя i хаосу!

І цiле щастя, що досi сей самозванець не викликав жодноi катастрофи.

Був це направду вражаючий факт. Якось завше вiдтинок колii, на якому вигулькував, був у той мент вiльний. Дотепер не трапилося жодного зiткнення. Одначе це могло статися будь-якоi митi, тому що шаленець поволi проявляв схильнiсть саме до такого трафунку. В його з’явах спостерiгалася певна хiть до тiснiших контактiв iз регулярно курсуючими товаришами. Якщо спершу вiн уникав iхнього сусiдства, виринаючи на значнiй вiдстанi за чи перед ними, то нинi волiв скорочувати дистанцiю. Якось уже був проскочив обiч експреса дорогою до О., тиждень тому заледве розминувся з пасажирським на вiдрiзку мiж С. i Ф.