На нашем сайте вы можете читать онлайн «Саламандра (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Саламандра (збірник)

Автор
Дата выхода
14 мая 2018
Краткое содержание книги Саламандра (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Саламандра (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Стефан Грабинський) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Стефан Грабинський (1887–1936) – відомий свого часу львівський письменник, який писав польською мовою, хоча походив з української родини.
Життя його було коротке і повне смутку. Завше в чорному вбранні, з блідим, аж прозорим обличчям, з якого були наче виссані всі барви, він, здавалося, дивився своїми голубими очима з якогось іншого світу: сухоти, ця фатальна хвороба для європейських письменників початку століття, не обминула і Стефана. Звичайно, цей факт наклав свій відбиток на все, що він написав, – моторошні твори письменника впливають на читача передусім своїм настроєм, недарма його називали «польським По» та «польським Лавкрафтом».
Творчість Стефана Грабинського дуже влучно схарактеризував польський дослідник Артур Гутнікевич: «Будучи представником глибокої провінції, він створив особливий вид фантастики – «галичанський», а тому залишався чужим для літераторів із-поза Галичини». Однак на початку ХХІ сторіччя читачі знову зацікавилися творами С. Грабинського.
До цієї книжки вибраного увійшли оповідання зі збірок «Демон руху» (1919), «Шалений подорожній» (1920), «Несамовита оповідь» (1922), «Книга вогню» (1922) та повість «Саламандра».
Саламандра (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Саламандра (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Говорив Йошт – iз зусиллям, ламким голосом:
– Пробач… перериваю твiй сон… але… як виняток я вимушений ранiше… пустити сьогоднi… товарняк № 21… Менi щось недобре… Товарняк вiдправиться через пiвгодини… Дай вiдповiдний сигн… Ха!..
Апарат, видавши декiлька хрипiв, замовк. З серцем, що гучно б’еться, я продовжував напружено вслухатися – марно, з того кiнця дроту йшло до мене глухе мовчання ночi.
Тодi я взявся говорити сам. Схилившись над апаратом, я посилав у простiр нетерплячi, пульсуючi болем слова… Менi вiдповiдало кам’яне мовчання.
Вийнявши годинника, я зиркнув на циферблат – десять хвилин першоi. Машинально вирiшив звiрити з дзигарем над столом. Дивна справа! Годинник стояв. Застиглi стрiлки, що насуваються одна на одну, показували дванадцяту – отже, годинник зупинився десять хвилин тому, в ту саму мить, коли раптово урвалася наша розмова. Холоднi дрижаки пройняли мене.
Я безпорадно стояв посеред кiмнати, не знаючи, куди кинутися i що робити.
І я, зцiпивши зуби, чекав, бiгаючи, наче поранений звiр, з кута в кут, чекав, раз у раз вискакуючи на перон i прислухаючись до сигналiв. Абсолютна тиша, нещасливий товарняк не з’являвся.
Я вiдчував себе нескiнченно самотнiм у просторiй станцiйнiй конторi, освiтленiй слiпучим бiлим свiтлом газовоi лампи. Якийсь жах, досi невiдомий, дикий, схопив мене у своi хижi кiгтi i тряс – я тремтiв вiд голови до нiг, як у лихоманцi.
Знесилений, я опустився на канапу, сховавши обличчя в долонях. Я боявся дивитися перед себе, боявся наштовхнутися на чорний, утворений стрiлками палець, що невблаганно вказував на опiвнiчну годину; немов мале дитя, я боявся глянути на боки в очiкуваннi якого-небудь остраху, що крижанить кров.
Раптово я здригнувся. Задеренчав телеграф. Я пiдскочив до столу i гарячково урухомив приймальний пристрiй.
З апарату поволi потягнулася довга бiла стрiчка. Схилившись над зеленим квадратом сукна, я узяв в руку повзучу стрiчку, шукаючи знакiв. Але стрiчка була чиста – жодноi букви.





