Саламандра (збірник)

– Хе-хе! – глумився залiзничник. – Ви, напевно, поет. Такi собi жарти.

– Який матиме вплив навiть казкова земна швидкiсть потяга на великий рух i на його ефект?

– Хе, хе, хе! – реготав начальник.

– Жодного! – вигукнув Шигонь. – Анi на дюйм не змiнить його великоi дороги, анi на мiлiметр не перемiстить його космiчних шляхiв, бо ми iдемо на кулi, яка котиться в просторi.

– Як муха на гумовiй повiтрянiй кульцi. Хе, хе, хе! Що за думки, що за iдеi! Маю визнати – ви першокласний гуморист.

– Ваш нещасний потяг, ваша муравлина, виснажена колiя в найбiльших, найсмiливiших, так би мовити «iмпульсах», пiдлягае, пiдкреслюю, дослiвно пiдлягае, водночас майже двадцяти найрiзноманiтнiшим рухам, i кожен з них е незрiвнянно сильнiшим, очевидно мiцнiшим, вiд цього мiнiатюрного розмаху.

– Хм… цiкаво, дуже цiкаво! – насмiхався невблаганний супротивник. – Близько двадцяти рухiв! Пi, пi – вражаюча кiлькiсть.

– Не кажучи вже про такi базовi знання, якi нiколи не снилися жодному залiзничниковi, але вiдомi кожному школяревi.

– Хе, хе, хе! Новини, новини…

– Водночас вiн крутиться разом з цiлою земною кулею довкола Сонця…

– Як нiчний метелик довкола лампи…

– Покиньте своi дотепи! Нецiкаво. Але то ще не все. Разом iз Землею i Сонцем вiн прямуе по елiптичнiй лiнii до якогось невiдомого пункту в просторi, що знаходиться десь бiля сузiр’я Геркулеса i Центавра.

– Фiлологiя на послугах астрономii. Браво!

– Дурнику, а пройдiмо до побiчних рухiв. Ти чув щось про прецизiйний рух землi?

– Може, i я чув. Але що нас це все обходить? Хай живе залiзничний рух!

Шигонь ошаленiв, i пiдняв свою важку, як молот руку, i рiзко вдарив по головi огидного дотепника. Та лише розтяв рукою повiтря: непрошений гiсть кудись зник, розчинився в повiтрi, а мiсце навпроти враз спорожнiло.

– Хе, хе, хе! – зареготало щось в другому кутку купе.

Шигонь озирнувся i зауважив «начальника», що сидiв навпочiпки, вiн так стiльки сильно скорчився, що скидався на карлика.

– Хе, хе, хе! А що? Будемо ввiчливi на майбутне? Якщо ти хочеш зi мною далi балакати, то поводься пристойно. Кулак, дорогенький, то примiтивний аргумент.

– Для тупих iндивiдiв единий – iншими не переконати.

– Я слухав, – цiдив той, повертаючись на давне мiсце, – я терпляче слухав чверть години вашi утопiчнi аргументи.