Енеїда

А Андромаха над прахом жертву жалобну за мiстом

В гаi приносила, де Сiмоент неправдивий[69 - Троянськi поселенцi в Епiрi називали мiсцевостi iменами зi своеi вiтчизни – Троi.] спливае,

Й голосно манiв на тризну скликала усiх до могили

Гектора, що, хоч порожню, всю дерном зеленим прибрала

305 Й два вiвтарi збудувала, щоб вiчно ридати над ними.

Тiльки уздрiла вона, що iду я, й троянцiв у зброi

З подивом раптом пiзнала, й великим налякана дивом,

Аж знепритомнiла, глянувши, i вiд страху здеревiла,

Костi застигли у неi, зомлiла й по довгiй хвилинi

310 Мовить: «Чи в виглядi справдi своему сюди ти приходиш,

Сину богинi, як свiдок правдивий? Живий ти? Якщо ти

Кинув цей свiт, то де ж Гектор?» Сказала, й заплакала ревно,

І голосiнням весь сповнила простiр.

Їй, ошалiлiй, в зворушеннi й коротко так я промовив:

315 «Так, я живий i, на глум всьому лиху, життя зберiгаю;

Не сумнiвайся, бо дiйснiсть ти бачиш.

Гей, яка доля зустрiла тебе пiсля втрати такого

Мужа, чи iнше де-небудь достойне знайшло тебе щастя?

Гекторова Андромахо! Чи й нинi ти Пiррова жiнка?»

320 Очi вона опустила i мовила голосом тихим:

«Найщасливiша з усiх була лише дiвчина юна,

Донька Прiамова, що пiд високими мурами Троi

Мусила вмерти, ворожу могилу скропить.

Жереба ворог не кидав, не брав ii в ложе звитяжець.

325 Рiзними водами нас повезли по пожежi вiтчизни.

Сина Ахiлла пиху, всi примхи юнацькi прийшлося[70 - Сина Ахiлла… – тобто Пiрра.

Зносить менi i дiтей у рабствi родить. Привернувшись

До Гермiони, до Леди онуки, в лаконському шлюбi

Дав вiн рабовi Гелену рабиню – мене у владання.

330 Але дружину кохаючи вкрадену й гнаний за злочин

Помсти богинями, Пiрра, Орест бiля вiвтаря батька

Раптом схопив i звiв з цього свiту. А звiльнена смертю

Неоптолемова частка держави Гелену припала.

Землi усi вiн хаонськими зве, вiд троянця Хаона,

335 Царство й свое називае хаонським.

Тут вiн Пергам, цю твердиню iлiйську. Тобi ж що за доля,

Що за вiтри аж сюди, у цей край показали дорогу?

Хто iз богiв аж до нашого берега вивiв неждано?

Як же Асканiй, твiй син? Чи живий ще, чи дише повiтрям?

340 Той, кого в Троi тобi…

Мабуть, сумуе хлопчина по втратi матусi? Чи приклад

Батька Енея i Гектора, дядька, у нього хоробрiсть[71 - Гектора, дядька… – Креуза була сестрою Гектора.