Фінансист

Вiн не належав до розряду фiнансових авантюристiв або прожектерiв, котрi вбачали джерела безмежноi наживи в кожному недослiдженому струмку, в кожнiй п’ядi прерiй; але вже самi обшири краiни свiдчили про гiгантськi можливостi, якi, як сподiвався Френк, можна буде захистити вiд будь-яких зазiхань. Територiя, що простягаеться вiд океану до океану, таiла в собi потенцiйнi багатства, якi були б утраченi, якби Пiвденнi штати вiд’едналися вiд Пiвнiчних.

Водночас проблема звiльнення негрiв не здавалася Ковпервуду суттевою.

Вiн з дитинства спостерiгав за представниками цiеi раси, помiчав iхнi переваги й вади, якi вважав вродженими, i гадав, що саме цим обумовлена iхня доля.

Так, наприклад, вiн зовсiм не був упевнений, що неграм може бути вiдведена бiльша роль, нiж та, яку вони вiдiгравали. Принаймнi, на них очiкуе ще довга i важка боротьба, результатiв якоi не дiзнаються найближчi поколiння. У нього не було особливих заперечень проти теорii, яка вимагала для них свободи.

Але вiн не бачив i причин, завдяки яким жителi Пiвдня мали би всiма силами протистояти зазiханням на iх надбання i економiчний лад. Дуже шкода, звiсно, що в деяких випадках з чорними невiльниками обходяться кепсько. Вiн вважав, що це питання слiд переглянути, але не бачив нiяких серйозних етичних пiдстав для тiеi боротьби, яку вели покровителi чорношкiрих. Вiн усвiдомлював, що становище величезноi бiльшостi чорношкiрих чоловiкiв i жiнок мало чим вiдрiзняеться вiд становища рабiв, попри те, що iх нiбито захищае конституцiя краiни. Адже iснувало духовне рабство, рабство слабких духом i слабких тiлом. Ковпервуд зi щирою цiкавiстю стежив за виступами Самнера, Гаррiсона, Фiлiпса i Бiчера[14 - Вiдомi поборники звiльнення негрiв.], але нiколи не вважав цю проблему життево важливою для себе. Вiн не мав охоти бути солдатом або командувати солдатами i не мав полемiчного дару; за самим складом свого розуму вiн не належав до любителiв дискусiй навiть у галузi фiнансiв. Його цiкавило лише те, що могло виявитися вигiдним для нього, i вигодi були присвяченi всi його помисли. Братовбивча вiйна на його батькiвщинi не могла принести йому користi. На його думку, вона лише заважала краiнi змiцнiти в торговому i фiнансовому вiдношеннi, i вiн сподiвався на швидкий кiнець цiеi вiйни. Вiн не вдавався до гiрких нарiкань на високi вiйськовi податки, хоча знав, що для багатьох це важке випробування.