Фінансист

Таких людей, як вiн, тисячi на кожному кроцi – жодноi прозорливостi, справжньоi тонкостi розуму, без винахiдливостi, без будь-яких обдарувань. За все свое життя вiн не висловив жодноi свiжоi думки. Щоправда, нiхто не мiг би назвати його поганою людиною. Зовнiшнiсть у нього була якась непримiтна, сiра, безнадiйно буденна, але пояснювалося це не стiльки його зовнiшнiм, скiльки внутрiшнiм свiтом. Блакитно-сiрi водянистi очi, рiдке свiтле волосся, безвiльнi, невиразнi губи. Стiнер був досить високий – майже шести футiв на зрiст, досить плечистий, але весь якийсь незграбний.

Вiн мав звичку злегка сутулитися, а черевце у нього трохи видавалося наперед. Мова його складалася з суцiльних загальних штампiв – газетнi й обивательськi теревенi та комерцiйнi плiтки. Знайомi i сусiди ставилися до нього непогано. Його вважали чесним i добрим (зрештою, таким вiн, мабуть, i був). Дружина його i четверо дiтей були невиразнi й незначнi, якими зазвичай бувають дружини i дiти у подiбних людей.

Попри все це (а з погляду полiтики, мабуть, саме завдяки цьому) Джордж Стiнер тимчасово опинився в центрi суспiльноi уваги, чому сприяли вiдомi полiтичнi методи, що вже з пiвсотнi рокiв практикувалися в Фiладельфii.

По-перше, Стiнер дотримувався тих же полiтичних поглядiв, що i панiвна партiя; члени мiськоi ради i очiльники його округу знали його як вiддану людину, до того ж вельми корисну при зборi голосiв пiд час передвиборних кампанiй. По-друге, хоча вiн нiкуди не годився як оратор, бо не мiг вичавити з себе жодноi оригiнальноi думки, його можна було посилати вiд домiвки до домiвки – дiзнаватися про настроi бакалiйникiв, ковалiв або м’ясникiв; вiн з усiма заводив дружбу i в результатi мiг досить точно передбачити результати виборiв. Бiльше того, його можна було «начинити» кiлькома затертими фразами, якi вiн i твердив день у день, наприклад: «Республiканська партiя (вона щойно виникла, але вже стояла при владi в Фiладельфii) потребуе вашого голосу. Не можна допустити до управлiння штатом цих шахраiв-демократiв». Чому не можна – Стiнер навряд чи мiг би пояснити. Вони вiдстоюють рабство. Обстоюють свободу торгiвлi[15 - Мешканцi Пiвдня (i демократична партiя, яка iх пiдтримувала) вимагали свободи торгiвлi, вигiдноi для експорту бавовни; мешканцi Пiвночi (i республiканська партiя), навпаки, наполягали на протекцiонiзмi та високому ввiзному митi, щоб захистити промисловiсть вiд европейськоi конкуренцii.].