Украдене щастя (збірник)

Я не плачу, що не генiй,

Та чом ти так сьому рад?

А що часом стогну з болю

І в зневiрi сльози ллю,

Се тому, що скрiзь по полю

Так багато кукiлю,

Що царюе баба Бляга,

Так що й краю iй не знать,

І немае лiски мага,

Щоб потвору сю прогнать;

Що характери й сумлiння

Пiдгриза якийсь черв’як;

Що молодшi поколiння

Схнуть i в’януть вчасно так.

Правда, синку, я не генiй…

Ех, якби я генiй був!

З тих iстерiй, неврастенiй

Я б вас чаром слiв добув;

Я б, мов вихор, вас з собою

Рвав до ясних, свiтлих мет,

І до жертви, i до бою

Вiв би ваш я смiлий лет!

Я б вам душi переродив,

Я б вам випрямив хребти,

Я б мужiв з вас повиводив —

Навiть з малп таких, як ти!

Із циклу «Гiмни й пародii»

СІЧОВИЙ МАРШ[102 - Вiрш постав у зв’язку з органiзацiею на початку ХХ ст.

в Галичинi й на Буковинi осередкiв спортивно-протипожежного товариства нацiонально-патрiотичного спрямування «С i ч» пiд орудою адвоката й громадсько-полiтичного дiяча Кирила Трильовського (1864— 1941), який 1900 р. заснував перший осередок товариства. 1914 р., з початком І Свiтовоi вiйни, «Сiч» стала головною базою формування Украiнських сiчових стрiльцiв, одним iз фактичних гiмнiв яких був i Франкiв «Сiчовий марш».]

Гей, Сiч iде,

Красен мак цвiте!

Кому прикре наше дiло, —

Нам воно святе.

Гей, Сiч iде,

Топiрцями – брень!

Кому люба чорна пiтьма,

А нам ясний день.

Гей, Сiч iде,

Мов пчола, гуде…

Разом руки, разом серця —

І гаразд буде.

Гей, Сiч iде,

Пiдкiвками – брязь!

В нашiй хатi – наша воля,

А всiм зайдам – зась!

Із поезiй поза збiрками

ТРИ ДОЛІ

З таемноi безоднi небуття

Маленьку iскорку, людськую душу

Покликано до земного життя,

На земнi радощi, на земную катушу.

Вона летить, мов зiрка тая,

Що з неба в безмiр улiтае, —

Та ось спинилась на момент;

В пiвшляху три богинi-Долi[103 - Три богинi-Долi – образ дiв Долi – сестер (зазвичай трьох або чотирьох), що прирiкають долю новонародженiй дитинi, – поширений у багатьох мiтологiях (давньогрецькi мойри, римськi парки, скандинавськi норни, романськi феi, балтiйськi сестри Декла, Карта i Лайма, давньоруськi роженицi, чи рожаницi, словенськi, сербськi й хорватськi роженицi й суденицi, чеськi, словацькi й лужицькi судицi та судички, болгарськi наречницi й орисницi), у т.

ч.