Украдене щастя (збірник)

А де iз жалю зiтхне до Бога,

Там тобi роем – ярi пчiлоньки,

Ярi пчiлоньки медок збирають.

Пречиста Дiва весь свiт перейшла,

Весь свiт перейшла, сина не знайшла.

Весь свiт за нею зазеленiвся,

Весь свiт за нею розвеселився.

Ой сидить панi в пишнiй палатi,

Шабельку острить, думку думае,

Думку думае, слугiв питае:

«Що там за дiва iде полями,

Іде полями, тяженько плаче,

Рученьки ломить,

Господа молить?

За нею поле зеленiеться,

За нею рiчки розливаються,

За нею дiброви розвиваються.

Бiжiть до неi, напроти неi,

Нехай не ходить по моiм полю!

Бистрii рiчки водами грають,

В походi вiйсько мое спиняють».

Старша сестриця по полю ходить,

По полю ходить, копи рахуе,

Рахуе-числить, зчислити годi.

Старша сестриця задумалася:

«Що то за дiва полем ступае,

Полем ступае, тяженько плаче,

Рученьки ломить, Господа молить?

За нею поле зеленiеться,

За нею рiчки розливаються,

Шумнi дiброви розвиваються».

Старша сестриця пiшла до неi,

Пiшла до неi, напроти неi.

За ручку бере, словом втiшае,

Словом втiшае, так промовляе:

«Ой не ходи ти, красная дiво,

Ой не ходи ти свiтом блукати,

А ходи жити до моi хати!

Я тобi рано ноги умию,

Ноги умию, сльози обсушу,

З твого серденька тугу прогоню.

Я тобi в днину свiтлоньку вберу,

Свiтлоньку вберу, iсти злагоджу,

Я тобi ввечiр лiженько встелю,

Я тобi на сон ще й заспiваю».

ІІІ

В старшоi сестри, як бiр, пшениця, —

Г[ей], д[ай] Б[оже]! —

В старшоi сестри ярее жито

Колосом клонить, пiсеньку дзвонить:

«Нас Мати Божа благословляла,

Нам Мати Божа зраст дарувала,

Бо Божа Мати – у нашiй хатi».

В ясноi панi пишнi палати,

Пишнi палати з вiтром валяться;

В ясноi панi острi шабельки,

Острi шабельки в боях щербляться.

Пiв ii краю – то гай в розмаю;

Пiв ii краю багна вкривають,

Багна вкривають, пiски зсипають.

Ясная панi, хоч много мала,

Позавидiла старшiй сестрицi;

Шабельку острить, думку думае,

І до слуг своiх так повiдае:

«Спiшiть ви скоро, вiрнii слуги,

Зв’яжiте в пута мою сестрицю,

Зв’яжiте в пута, приведiть тута!

Най вiдберу iй буйну пшеницю,

Най вiдберу iй ярее жито».

Побiгли слуги, швидко вернули,

Та яснiй панi слово говорять:

«В твоi сестрицi в тiснiй хатинi

Яснiсть велика, радiсть велика!

За столом сидить Пречиста Дiва,

За столом сидить, за вечерею;

Твоя сестриця хлiби ламае,

Хлiби ламае, пiсню спiвае».