Полліанна дорослішає

— Рут, — радiсно виголосила Делла, щойно вiдповiвши на здивоване сестрине привiтання, — я просто не могла не повернутись! І цього разу ти мусиш поступитись i зробити по-моему. Слухай! Я думаю, та дiвчинка, Поллiанна, може замешкати у тебе, якщо тiльки ти забажаеш.

— Я не бажаю, — холодно вiдрубала мiсiс Керю.

Та Делла Ветербi наче не чула. Вона збуджено гнула свое:

— Учора, коли я повернулася, то дiзналась, що доктор Еймс отримав листа вiд доктора Чилтона... того, що одружився з Поллiанниною тiткою. Вiн пише, що на зиму виiжджае у Нiмеччину на якiсь лiкарськi курси.

А дружину хоче взяти з собою, якщо зумiе переконати ii, що Поллiаннi буде добре у приватнiй школi-iнтернатi. Але мiсiс Чилтон не схильна залишати дiвчинку саму. Тому вiн боiться, що дружина з ним не поiде. І отут наша нагода, Рут! Я хочу, щоб ти запросила Поллiанну на цю зиму до себе, i вона ходитиме в тутешню школу.

— Делло, яка безглузда iдея! Навiщо менi клопоти з дитиною!

— Ти не матимеш з нею клопоту. Дiвчинцi мае бути вже тринадцять чи близько того, i вона напрочуд здiбна.

— Не люблю вундеркiндiв, — неприязно заперечила мiсiс Керю i усмiхнулася.

Саме це додало вiдваги молодшiй сестрi, i вона взялась переконувати старшу з подвоеним запалом.

Можливо, вiдiграв роль фактор несподiванки або новизни. Чи то справдi iсторiя Поллiанни торкнула серце Рут Керю. А може, вона просто втомилась вiдхиляти пристраснi умовляння сестри. Та хоч би що змiнило положення шальок терезiв, коли за годину Делла Ветербi залишала будинок Рут Керю, та обiцяла сестрi, що прийме у себе Поллiанну.

— Але зважай, — застерегла мiсiс Керю сестру на прощання, — нехай тiльки мала почне повчати мене i проповiдувати милосердя, — вона тiеi самоi митi вилетить звiдси, i можеш тодi робити з нею, що тобi заманеться. А я ii терпiти не стану!

— Я вiзьму це до уваги, але я спокiйна, — сказала Делла, киваючи на прощання.

Вже вийшовши з будинку, вона прошепотiла сама до себе: «Половину справи зроблено. На черзi iнша половина —

переконати Поллiанну, щоб вона сюди переiхала.

Я напишу такого листа, що ii нiхто не зможе вiд цього вiдмовити!»

Роздiл 2Давнi друзi

Того квiтневого вечора у Белдiнгсвiлi мiсiс Чилтон дочекалась, доки Поллiанна вкладеться в лiжко, i аж тодi почала з чоловiком розмову з приводу листа, отриманого з вранiшньою поштою. Жiнка мусила чекати на сiмейну раду до пiзньоi години, з огляду на ненормований робочий день лiкаря i далекий шлях доктора на роботу i додому.