Князь Ігор

– Князь Ігор образив Володимира!

– І всю Киiвську землю!

– Не будемо пiдкорятися Ольговичам! Князь Рюрик не потерпiв би такого до себе ставлення! Володимир правильно вчинив!

– Повертаймо до Киева! Хай Ігор воюе сам!

Воеводи Андрiй та Роман Нездилович вiд цих крикiв утягували голови в плечi, розгублено поглядали один на одного. Приiзд Ігоря ще бiльше роздратував вiйсько. Гомiн не стихав. Переднi мовчали, зате з заднiх рядiв неслися крики, погрози:

– Додому! Волiемо з князем Рюриком ходити в похiд!

– Ігор зло чинить!

– Зарозумiвся!

Прискакали князi з правого крила та лiвого – Всеволод Святославович, Всеволод Чермний, а також юний Володимир Ігоревич.

Всi були стурбованi.

– Що трапилося, Ігорю?

Ігор вiдверто розповiв про свою сутичку з Володимиром Переяславським i про те, що князь повернув свою рать i пiшов додому.

– А полк князя Рюрика, пiдбурений його втечею, теж хоче повертатися назад, – додав вiн зовсiм тихо i пiдняв на князiв очi: – Що робитимемо, братiе?

Нiхто не вiдгукнувся на його слова.

Звичайно, Володимир негарно вчинив, але й Ігор учинив не краще. Тож хай сам i вирiшуе, як бути далi.

– Ми задумали великий похiд аж у землю Половецьку, а тепер сили нашi зменшилися, – знову почав Ігор, збентежений тим, що князi мовчать. – До того ж, гадаю, треба вiдправити додому i киiвський полк, щоб не ремствував. Отже, сили ще зменшаться. Тому йти в Половецьку землю нi з ким. Поiздимо тут, поблизу, може, натрапимо на яку орду…

– Киiвський полк вiдправляти без князя не слiд, – сказав Всеволод Чермний.

– В дорозi все може трапитися!

– Андрiй i Роман – досвiдченi воеводи. Доведуть!

– Нi, Ігорю, послухайся Всеволода, – втрутився брат Всеволод Святославич. – Свое вiйсько можеш доручати на кого хочеш, а це ж чуже! Треба князя…

– А як чорнi клобуки? – спитав Святослав Рильський.– Вони теж повертаються чи залишаються з нами?

– Моя залишаеться з вами, – вiдповiв Кунтувдей.

– Хан Кулдюр теж. Половцi набiгай на Рось, грабуй нашi села, захоплюй нашу худобу, наш отар… Чорний клобук – мирний люди, половець – злий люди!.. Грабуе, убивае… Моя буде воювати з половець!..

– Дякую, хане, я дам чорним клобукам можливiсть iхати попереду. Пiдеш зi своiми воiнами в сторожу, – сказав Ігор. – А киiвський полк, аби якось довести цiлим додому, поведуть Олег i Святослав, синовець мiй!..

– Стрию! – вигукнув князь Рильський.