На нашем сайте вы можете читать онлайн «Князь Ігор». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Cтихи, поэзия, Стихи и поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Князь Ігор

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Князь Ігор, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Князь Ігор. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Малик) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Володимир Малик (справжнє прізвище – Сиченко, 1921—1998) – відомий український письменник, що зажив слави як автор історико-пригодницьких романів (тетралогія «Таємний посол», «Князь Кий», «Черлені щити» та ін.). Його твори ставлять поруч з творами Александра Дюма та Генріка Сенкевича. Роман «Князь Ігор» присвячений історичному походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича на половців 1185 року. Герої роману потрапляють у самий вир трагічних подій, де на них чекають і тяготи походу, і криваві сутички з ворогом, полон і втеча з нього. Випробування долі ще більш зміцнили в усіх – від князів до простих людей – прагнення жити вільно на своїх землях і відстоювати цю свободу.
Князь Ігор читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Князь Ігор без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Що з нею?
– Вона поранена в руку, боярине, – сказав Ждан.
– Роздягнiть ii i посадiть ось сюди, на лаву, – кивнув Славута i, вiдчинивши дверi, гукнув кудись у внутрiшнi примiщення: – Текле, Хорошку, принесiть гарячоi води, чистого полотна та мою скриньку iз зiллям! І приготуйте нам снiданок!
Поки Ждан знiмав з Любави кожуха, боярин теж роздягнувся, залишившись в однiй сорочцi, засукав рукави i торкнувся Любавиноi пов’язки.
Дiвчина скрикнула, закусила губу.
– Їй боляче! – вигукнув Ждан i кинувся наперед, мовби хотiв вiдсторонити боярина вiд пораненоi.
А той поглядом зупинив його.
– Хто тобi ця дiвчина, отроче?
Ждан почервонiв. А Самуiл хитро прискалив око, як вiн робив це тодi, коли мав що сказати, але волiв краще промовчати. Та спостережливий старий, не дочекавшись вiдповiдi, усмiхнувся:
– А-а, зрозумiло, – кохана! – i серйозно додав: – Звичайно, Ждане, iй буде боляче, бо рана, видно, глибока, – ген скiльки кровi витекло… Але ж треба потерпiти, – i погладив дiвчину по головi.
Вiн пiдклав iй пiд голову подушку, а сам сiв поряд на стiльцi. Тим часом немолода повновида жiнка, певно кухарка, внесла жбан гарячоi води, а Хорошко, пiдлiток рокiв чотирнадцяти, – сувiй полотна i ящик, наповнений рiзними знахарськими причандаллями та маленькими горнятками з мазями. Поставивши все це на пiдлогу, вони обое вiдразу ж вийшли.
Ждан шепнув Самуiловi на вухо, показуючи на Славуту:
– Вiн i знахарюе?
– Вiн усе вмiе, вiн до всього здатний… Знахарювати вмiе теж… Та куди тим знахарям! Вiн учився у ромейських лiкарiв, а тепер i iх заткне за пояс! Князь i княгиня, коли треба, посилають по нього, бо мае вiн легку руку, – теж шепотом вiдповiв Самуiл.
Славута ножицями обережно розрiзав просякнуту кров’ю, заскорублу пов’язку, що прикипiла до рани, потiм водою iз жбана добре змочив ii, щоб розм’якла, i тiльки тодi рвучким рухом вiддер вiд тiла.
З рани хлинула кров. Любава затрепетала, скрикнула i знепритомнiла. Ждан теж здригнувся i застогнав, нiби то йому так заболiло.
Славута застережливо похитав головою.
– Нiчого, нiчого, вiд обмороку не вмирають. Зате сукровиця та порчена кров зiйдуть… А це на лiпше.
Вiн вiдрiзав довгий шмат тонкого вибiленого полотна, густо намазав його маззю, що пахла i воском, i медом, i цибулею, i корiнням лепехи, i ще якимсь зiллям, i туго обмотав руку.





