Енеїда

А послi баче, що не шутка,

Абсест сказав, яка погудка,

Проворно скочивши, здригнувсь:

«Хто, як, Дарес? – ну, стiйте нашi!

Зварю пану Даресу кашi,

Горiлки дайте лиш нап’юсь».

26. Примчали з казанок сивухи,

Ентелл ii разком дмухнув

І од сiеi вiн мокрухи

Скрививсь, наморщивсь i зiвнув,

Сказав: «Тепер ходiмо, братця,

До хвастуна Дареса-ланця!

Йому я ребра полiчу,

Зiмну всього я на кабаку,

На смерть зувiчу, мов собаку,

Як битися – я научу!»

27.[77 - Зiтру, зiмну, мороз як бабу – порiвняння походить вiд народноi казки про бабу та мороза.

Нар.: Давить, як мороз бабу (Номис. – С. 78).] Прийшов Ентелл перед Дареса,

Сказав йому на смiх: «Гай-гай!

Ховайсь, проклята неотеса,

Зарання вiдсiль утiкай;

Я роздавлю тебе, як жабу,

Зiтру, зiмну, мороз як бабу,

Що тут i зуби ти зiтнеш.

Тебе диявол не пiзнае,

З кiстками чорт тебе злигае,

Уже вiд мене не влизнеш».

28. На землю шапку положивши,

По локоть руки засукав

І цупко кулаки стуливши,

Дареса битись визивав.

Із серця скриготав зубами,

Об землю тупотав ногами,

І на Дареса налiзав.

Дарес не рад своiй лихотi,

Ентелл потяг не по охотi

Дареса, щоб його вiн знав.

29.[78 - Кислицi, ягоди, коржi – ягодами на Полтавщинi називають вишнi. Описуючи бенкет небожителiв в iронiчно-приземленому тонi, І. Котляревський виходить з народних уявлень про рай, де вiчно блаженствують обiч вседержителя та святих праведники. Виникае мотив, який І. Котляревський широко розгорне далi в картинах вiдвiдання Енеем раю (III, 116-125).

І тут, i там райськi наiдки – головним чином дитячi ласощi, тiльки в третiй частинi вони названi повнiше.] В се врем’я в рай боги зiбрались

К Зевесу в гостi на обiд,

Пили там, iли, забавлялись,

Забули наших людських бiд.

Там лакомини рiзнi iли,

Буханчики пшеничнi бiлi,

Кислицi, ягоди, коржi

І всякi-разнi витребеньки, –

Уже либонь були п’яненькi,

Понадувались, мов йоржi.

30.[79 - Мурий – темно-сiрий або сiро-бурий iз темнiшими i свiтлiшими смугами.

] Я к ось знiчев’я вбiг Меркурiй,

Засапавшися до богiв;

Прискочив, мов котище мурий

До сирних в маслi пирогiв!

«Ге! Ге! от тут-то загулялись,

Що i од свiту одцурались,

Диявол-ма вам i стида.

В Сiцiлii таке твориться,

Що вам би треба подивиться, –

Там крик, мов пiдступа орда».

31.[80 - Як чорноморський злий козак. – у 1782 р. частина козакiв зруйнованоi влiтку 1775 р.