Енеїда

44

Мов Каiн, затрусивсь увесь – вираз походить вiд апокрифiчних варiантiв бiблiйного мiфу про першого великого грiшника людського роду братовбивцю Каiна (Буття IV, 11). Пор. у лiтописi (XIII ст.): «А князь (Мстислав) викрив Жирослава (свого боярина-зрадника) i прогнав його вiд себе, як ото прогнав бог Каiна з-перед лиця свого, кажучи: «Проклят ти будь, стогнучи i трясучись на землi; бо розверзла земля уста своi прийняти кров брата твойого» (Галицько-волинський лiтопис / Пер. Л. Махновця / Жовтень.

– 1982. – № 7. – С. 25). Тут «стогнучи i трясучись на землi» – апокрифiчний додаток. Нар.: Труситься, як Каiн (Номис. – С. 63). // Кабака – тютюн для нюхання, розтертий у порошок.

45

А сам, вернувшася в будинки – у панських садибах будинками називалися тiльки тi примiщення, в яких жила панська сiм'я та ii гостi, люди «благородного звання». Двiрська челядь, взагалi простолюд, жили в iнших, службових примiщеннях. // Мiзерiя – злиднi, мiзернi пожитки.

46

Крадькома виглядаючи з-за комина, Дiдона довго вдавала, що не помiчае зборiв у дорогу зрадливого коханця, довго тамувала злiсть. Побачивши, що Еней хоче втiкати, вхопила його за чуприну, не проговорила, а просичала першу фразу: «Постiй, прескурвий, вражий сину!» Зразок алiтерацii: у кожному словi – глухий свистячий та шиплячий приголосний. Нар.: Не грiй гадюки в пазусi, бо вкусить (Номис. – С. 58).

47

Рожен – загострений кiлок. // Хирний – хворобливий, жалюгiдний.

48

Кучма – кудлата, з нестриженого смушку бараняча шапка, папаха. Це слово вживаеться також у переносному значеннi: чуб, чуприна. В народi вiдомий неделiкатний жарт, який вчиняють над малими дiтьми. Жартовi передуе приблизно такий дiалог: «Зробити тобi кучму?» – «Зробiть». // «А яку ж тобi зробити кучму – велику чи малу?» – «Велику». Пiсля цього охочого до великоi кучми хапають за голову, боляче куйовдять чуб, з притиском проводять долонями супроти, щоб вiн стирчав у рiзнi боки.

Не пускають, поки не доведуть жертву до плачу.

49

Мандруй до сатани з рогами – перефразована лайка «Щоб тебе нечистий взяв!» (Номис. – С. 81). Не горiв, не болiв: зразу околiв (про наглу смерть злого) (Там же. – С. 159). Щоб ви шаталися повiк – один з тяжчих прокльонiв, майже обов'язковий компонент кожноi лайки. Ось давнiший зразок такого прокльону з «Галицько-Волинського лiтопису» (XIII ст.