Богиня і Консультант

Навiть у вiсiмнадцять рокiв його дружина («Мiс Року» за версiею двох регiональних журналiв) не мала такого пружного тренованого тiла, таких крутих i гарячих стегон, таких досконало збудованих нiг iз засмаглою оксамитовою шкiрою. Вiн хотiв затримати задоволення, але не змiг. Тiльки тодi, коли його волога, переможно захоплена жiночiм тiлом, перестала бути його вологою, вiн усвiдомив, що трахае повiю без презерватива.

Але це прикре вiдкриття не розхолодило старшого консультанта. За кiлька хвилин вiн знову спробував захопити втраченi позицii.

Дiвчина засмiялася, але впевнено вiдсторонила Мiтелика вiд себе. Вона зiстрибнула з лiжка i помандрувала до ванноi кiмнати. Дiвчина рухалася, нiби модель на подiумi. Вигнута нерухома спина пiдкреслювала ритмiчне коливання стегон.

Мiтелик стрибнув був за нею, але дiвчина вже встигла зачинити дверi ванноi. Їi смiх тепер змiшувався зi звуками водяних струменiв. Мiтелик чомусь згадав дзюркотiння струмка бiля хати мольфара. Вчорашнiй день тепер випiрнув з його пам’ятi караваном подiй: вiд дзвiнка Одноокого до затемнення свiдомостi у «Галактицi».

Погляд Валерiя Петровича впав на табло настiнного годинника. Пiв на десяту. До пiдсумковоi наради у президента ФПП залишалося пiвгодини.

Старший консультант накинув халат i оглянув сумiжнi кiмнати. Всупереч його сподiванням (чи то побоюванням), анi Яри, анi другоi повii у квартирi не було. Скорше за все, вони сюди й не заходили. У вiтальнi на пiдлозi стояла лише одна недопита пляшка шампанського, а на столi – два бокали, порожня пачка «Parliament Silver Blue» i попiльничка з недопалками i забрудненими серветками.

Свiже повiтря надимало тюль над вiдкритим вiкном. Ключа було встромлено до замка вхiдних дверей, сигналiзацiя вiдключена. «Треба буде змiнити код», – вирiшив Мiтелик, уявляючи, як учора натискав кнопки просто перед очима хвойди.

Дiвчина вийшла зi спальнi вже одягненою. Мiнi-спiдниця i рожевий топiк робили ii ще сексуальнiшою. Вона цьомнула сина артилериста у щоку i сказала:

– Якщо забув, мене звати Дiаною.

Я там тобi на столi залишила щось типу вiзитки. Можеш менi дзвонити, але не вночi. Я сексом по телефону не займаюся… Ти хороший.

– Ти теж класна кицька. Я щось винен тобi по грошах?

– За все заплачено. Не переймайся!

Дiана випурхнула з квартири. Мiтелик кiлька хвилин стояв у ступорi, потiм пiшов до спальнi. На столi лежав шматок обгортки вiд шоколаду. На ньому круглявим виразним почерком було написано:

Дiана.