Богиня і Консультант

У квартирi Мiтеликiв були високi стелi й великi вiкна зi старою розсохлою столяркою. Крiзь щiлини, трiщини i прочиненi хвiртки до квартири заходили вiтри, протяги та iншi гостi з родини повiтряних потокiв. Вони вихолоджували квартиру взимку, а влiтку заносили на верхiвки книжкових шаф i сервантiв смужки тонкого рудуватого пилу. Коли вночi Мiтелик-молодший вистромлював ноги з-пiд ковдри, гостi вiтали його лоскотливими доторками.

У Валерика виникла iдея дослiдити невидимi русла цих прибульцiв i скласти тривимiрну карту квартирних пасатiв. Інструментом у дослiдженнi стала мiль. Валерик впiймав ii у шафi. Мiль мала срiблясто-чорнi крильця. Певно, через те, що живилася фарбованою в чорне кролячою шубою. Вiдтодi мiль замешкала у сiрниковiй коробцi й кожного дня вирушала у дослiдницькi польоти. У напрямах ii мандрiв Мiтелик-молодший зауважив певнi закономiрностi.

Впродовж перших секунд експедицii мiль-дослiдниця зависала пiд важкою чеською люстрою. Вона нiби сканувала простiр навколо себе. Потiм мiль вирушала у подорож. Їi траекторiя спочатку нагадувала зiрку. «Це – точка рiвноваги потокiв. Нуль. Роза вiтрiв», – здогадався Валерик. Вiд нульового пункту вiн розпочав складати карти протягiв. Побаражувавши пiд люстрою, мiль робила рiзкий пiрует i колом облiтала диван. На картi, вiдповiдно, з’явився потужний кiмнатний пасат, залежний вiд хвiртки i паровоi батареi. Потiм мiль накреслювала подiбну до вiсiмки фiгуру перед фасадом серванта i вишуканою глiсадою злiтала пiд крiсло. Сервантно-крiсельна траекторiя виявила ще один маршрут протягiв, який Валерик охрестив Малим Гольфстримом. Цим маршрутом нагрiте кiмнатне повiтря мандрувало до вентиляцiйного отвору у стiннiй шафi.

Дослiди Валерика не залишилися таемницею. Старий артилерист зажадав пояснень. А потiм ретельно перевiрив карту протягiв за допомогою диму, видобутого з ароматичних паличок. Основнi русла збiглися, i Валерик отримав подяку вiд командування. З цього дня у Мiтелика-старшого почали визрiвати новi мрii. Вони зростали, немов солянi кристали у гарячiй ропi, i регулярне споживання кольорових горiлок не заважало появi свiжих граней i розгалужень на тих кристалах. Пiдполковнику уявилася блискуча наукова кар’ера дослiдника протягiв. Вiн вирiшив не шкодувати анi грошей, анi сил задля того, щоби родове дерево Мiтеликiв, на якому вже визрiли кiлька агрономiв, два лiкарi-терапевти й один офiцер, прикрасилося ще й дiйсним членом Нацiональноi академii.