Богиня і Консультант

Найближче першотравневе свято Мiтелики присвятили презентацii сiмейного «академiчного проекту». Були запрошенi поважнi гостi, якi мали сприяти майбутнiй кар’ерi Валерика. Для них придбали три пляшки елiтноi горiлки «SV Grand Prix», двi пiвлiтрiвки марочного коньяку «Георгиевский» i двi – вина «Красный камень». Вино персонально призначалося старiй доцентшi Найдич-Раковськiй, впливовiй унiверситетськiй п’яничцi. Окрiм дорогих напоiв, гостей вирiшено було вразити ще й особливою стравою – велетенськими млинцями з консервованими вишнями.

Для приготування велетенських млинцiв з горища знесли трофейну ковану пательню. Їi дiаметр трохи не дотягував до ста двадцяти сантиметрiв.

Історiя цiеi видатноi сковороди варта окремоi розповiдi. Батько пiдполковника i, вiдповiдно, дiд Валерика Іван Миколайович знайшов ii у 1945 роцi в руiнах розбомбленого Дрездена. Виготовлене у п’ятнадцятому столiттi, це катiвське приладдя призначалося для пiдсмажування на смальцi тих саксонських вiдьом i чаклунок, якi вiдмовлялися визнати себе покритками диявола i не бажали вiддатися на милiсть iнквiзиторiв.

У Дрезденському музеi античаклунську сковорiдку тримали в запасниках. Потiм прийшла свiтова вiйна. Вибухом фугасу, скинутого з американськоi «летючоi фортецi», сковороду викинуло на свiт Божий. Сержантовi Радянськоi армii Івану Мiтелику музейний експонат сподобався. Товсте дно без жодноi плямки iржi й масивна дубова ручка вказували на добротну роботу. Хазяйновитий украiнець припустив, що в родинному господарствi таке знаряддя не стане зайвим.

Вiн не загубив трофея анi в мандрах вiйськовими ешелонами, анi в повоенних кочових пригодах державного «землеустроiтеля».

Велетенська сковорода стала династичною релiквiею сiм’i Мiтеликiв. Задля ii використання Валерикова бабуся ще за часiв побудови комунiзму розробила спецiальнi страви. Коронною з них знайомi й друзi одностайно визнавали млинцi з вишнями. Кожний млинець, розлитий на велетенськiй пательнi й заправлений вишнями, важив не менше семисот грамiв.

Скрученi млинцi-велети викладалися на особливу порцелянову тацю, також трофейну. Вона була вiдповiдних розмiрiв, видовжена, з барочними позолоченими ручками. На тацi саксонськi майстри зобразили мисливцiв у тiрольських капелюхах та псiв, що оточують вепра.

Першого травня 199… року Мiтелики та iхнi гостi зiбралися у столовiй навколо млинцiв. На чолi великого столу поставили стiлець для майбутнього академiка.