На нашем сайте вы можете читать онлайн «Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki

Автор
Дата выхода
23 октября 2018
Краткое содержание книги Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тадеуш Доленга-Мостович) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Щоденник пані Ганки» – останній твір відомого польського письменника Тадеуша Доленги-Мостовича (1898–1939), що побачив світ напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Польщу (сам письменник загинув у перші дні війни). В основі роману – захоплюючий детективний сюжет, що щирою розповіддю у своєму щоденнику веде пані Ганка Реновицька (під цим псевдонімом – начебто справжня дружина дипломата, чарівна, розумна і витончена жінка вищого світу довоєнної Польщі). Сам автор презентував свій твір як «документ, що відображує спосіб життя і мислення сучасної культурної жінки, а також її середовища». Бо ж саме такі особистості, за його зізнанням, формували тон і характер цілої епохи.
Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Але мушу признатися, що каяття я не вiдчуваю. Та й, зрештою, ви самi виннi.
Я була щиро обурена.
– Ви… ви… Це нечувано! Я винна!..
– А так, – одказав вiн спокiйнiсiнько. – І не просто виннi, а злонавмисне. Самi подумайте. Пiд якимось благеньким приводом ви приходите до молодого мужчини та ще й маете вродливе личко. Такi вчинки безкарно не минаються.
Я аж занiмiла, а вiн провадив далi:
– Було б навiть нелюб’язно з мого боку, якби я вдавав, що не розумiю ваших намiрiв. І коли я чимось i завдячую Гальшцi, то оце, власне, тим, що вона вас до мене прислала.
Я не тямилася з обурення. Спершу хотiла була одразу пiти, але не могла ж я залишити його при думцi, що його пiдозра справедлива! Це-то я мала б удаватися до таких способiв, аби спiзнати ще одного чоловiка!
Коли я побачила, що моi запевнення анiтрохи його не переконали, то вирiшила детально переказати йому мою розмову з Гальшкою. Пан Тоннор вислухав мене з великою цiкавiстю i, здаеться, врештi повiрив. Дуже з того смiявся i запевняв мене, що нiякий вiн не таемничий та пiдступний ловець жiнок, що Гальшку анiтрохи не кохае i не може збагнути, навiщо вона затiяла всю цю iнтригу.
Вiн вибачився за своi пiдозри й так мило мене перепрошував, що поступово я перестала на нього гнiватись. Вiн розповiв менi дещо, з чого я зрозумiла, що не вiн переслiдуе Гальшку, а скорiше вона його.
Потiм пан Тоннор розповiв про себе. Виявилося, що вiн зовсiм не авантюрист, а представник кiлькох iноземних фiрм, у нього тут своя контора, вiн щоразу виiздить до Францii, Англii i Нiмеччини, мае власного автомобiля.
Розмова була така приемна, що я й не помiтила, що вже десята година. На щастя, вiн сам звернув на це увагу, бо пiдвiвся i сказав, що саме на десяту в нього призначено одну справу.
Подаючи менi хутро, вiн запитав:
– Коли я знову вас побачу?
Я, звiсно, вiдповiла, що нiколи, вiдтак додала:
– А помешкання у вас гарне.
Тодi вiн сказав:
– Десь близько шостоi я майже завжди вдома. Отож, чекатиму на ваш дзвiнок.
– Прощавайте, – кивнула я йому i вийшла.









