Щоденник пані Ганки = Pamiętnik pani Hanki

Бога ради, дядечку, добре все розвiдайте, бо така шантажистка, зрештою, може вдати, що не вмiе розмовляти по-польському. Повiрте в мое передчуття.

– Мала, я вiзьму все це до уваги, – засмiявся вiн.

Подзвонили з мiжмiськоi i сказали, що мене викликае Париж.

Пiсля кiлькох «алло, алло!» я почула голос Яцека. Насамперед вiн запитав мене про здоров’я, сказав, що нудьгуе за мною i що весь час був дуже зайнятий, а тодi повiдомив, що важливi справи затримують його в Парижi ще на кiлька днiв. Досi його дзвiнок нiчим не рiзнився вiд звичайних.

Але ось вiн запитав:

– Як там у тебе, Ганечко, нiчого нового не сталося?

– Нiчого. А що могло статися?

Вiн якусь мить вагався, тодi сказав:

– Ну, виходить, усе гаразд. Бувай здорова, згадуй мене i нi в якому разi не думай про мене погано.

То був аж надто виразний натяк.

– А чого б то я мала погано про тебе думати?… І що означае «нi в якому разi»?…

Вiн трохи знiтився. У голосi його почулася непевнiсть.

– Ну, може, ти думаеш, що я тут розважаюсь i тому не кваплюсь повертатися.

– Я так зовсiм не думаю, – одказала я виразно.

Це мало б його насторожити. Але Яцек невимушено вiдповiв:

– Ти найкраща дружина в свiтi. Повiр, я працюю тут як вiл, з ранку до вечора. До побачення, кохана.

– До побачення, Яцеку. До зустрiчi.

Я поклала трубку i не могла стримати усмiшки. Отже, вiн не втiк од мене! Вiн все-таки мене кохае! Хто зна, може, затримка з поверненням якось пов’язана з отим його скандальним одруженням?… Так чи так, а розмова ця дуже мене заспокоiла.

Щодо рiзницi ii iнiцiалiв з написаною пiд листом лiтерою «Б», то тут у мене враз зникли якiсь суперечностi. Адже лiтера «Б» могла бути скороченням пестливого наймення: Бессi, Бетсi, Бет, Бес або ж Беттi. Англiйцi дуже часто називають в такий спосiб своiх Елiзабет. Яка вона з виду – ото найважливiше. Вона запевне старша од мене. Але чи досить вона вродлива, щоб зi мною суперничати? Адже в цiй справi важить не тiльки те, чи погодиться вона зникнути, одержавши певну суму грошей, але й те, чи не схоче Яцек до неi вернутися.

З телефонноi розмови з ним я могла дiйти висновку, що вiн такого намiру не мае. А проте хто знае, чи не зумiе та жахлива жiнка примусити його змiнити свое рiшення. О, вона дуже помиляеться, коли думае, що я легко зречуся своiх прав! Врештi-решт, я не зупинюся навiть перед скандалом. Навiть перед тим, щоб втягнути в цю справу батька.