На нашем сайте вы можете читать онлайн «Великий Гетсбі = The Great Gatsby». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Великий Гетсбі = The Great Gatsby

Дата выхода
26 октября 2017
Краткое содержание книги Великий Гетсбі = The Great Gatsby, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Великий Гетсбі = The Great Gatsby. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) – американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» – його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».
Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя.
Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Аби уникнути міської спеки, Нік винайняв занедбаний будиночок у приміській зоні Нью-Йорка Вест-Егг, на березі затоки, де розташовані багаті будинки. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі – Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те – надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього…
В формате a4.pdf сохранено издательское форматирование.
Великий Гетсбі = The Great Gatsby читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Великий Гетсбі = The Great Gatsby без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Гетсбi сунув руку до кишенi, й на руку менi впало щось металеве на муаровiй стрiчцi.
– Ось цей – вiд Чорногорii.
На мiй подив, орден виглядав як справжнiй. Я прочитав круговий напис: «Orderi di Danilo. Montenegro, Nicolas Rex» [1 - «Орден Данила. Чорногорiя, король Нiкола» (лат.)].
– Подивiться на зворотнiй бiк.
Там було вигравiрувано: «Майоровi Джею Гетсбi за мужнiсть i героiзм».
– А ось iще одна рiч, яку я завжди ношу з собою. На спомин про Оксфорд. Знято на подвiр’i Трiнiтi-коледжу.
На фотографii кiлька молодикiв у спортивних куртках стояли в недбалих позах пiд аркою брами, на тлi цiлого лiсу готичних шпилiв. Серед них був i Гетсбi, з виду трохи – але не набагато – молодший, з крикетною биткою в руцi.
Отже, вiн казав правду. Менi уявилися тигровi шкури, що пломенiли в покоях його палацу на Великому каналi, уявилось, як вiн вiдчиняе скриньку, наповнену рубiнами, щоб багряним блиском iхнiх граней утамувати бiль свого розбитого серця.
– Я хочу звернутися до вас сьогоднi з одним великим проханням, – сказав вiн, задоволено ховаючи в кишеню своi сувенiри. – Через те й вирiшив розповiсти вам трохи про себе. Щоб ви не думали, нiби я якийсь там нуль без палички. Розумiете, я весь час маю справу з чужими людьми, бо таке в мене життя: кочую з мiсця на мiсце, намагаючись забути одну сумну iсторiю, яка зi мною сталася. – Вiн повагався. – Сьогоднi ви почуете ii.
– За снiданком?
– Нi, пiзнiше.
– Цебто ви хочете сказати, що закохалися в мiс Бейкер?
– Та нi, друже, зовсiм нi. Але мiс Бейкер люб’язно погодилася поговорити з вами на цю тему.
Я не мав анiнайменшого уявлення, про яку «тему» йдеться, i все це не так зацiкавило мене, як роздратувало. Я запросив Джордан на чашку чаю зовсiм не для того, щоб вести розмови про мiстера Джея Гетсбi. Я не сумнiвався, що прохання його виявиться вiд початку й до кiнця безглуздим, i на мить навiть пошкодував, що погодився мiсяць тому приеднатись до велелюдного натовпу в його саду.
Вiн не вимовив бiльше жодного слова. Що ближче ми пiд’iздили до мiста, то коректнiшим вiн робився. Ми проминули Порт-Рузвельт з оперезаними червоною лiнiею океанськими суднами й помчали брукiвкою припортових нетрiв повз темнi, але не безлюднi шинки в збляклiй позолотi дев’яностих рокiв.










