На нашем сайте вы можете читать онлайн «Великий Гетсбі = The Great Gatsby». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Великий Гетсбі = The Great Gatsby

Дата выхода
26 октября 2017
Краткое содержание книги Великий Гетсбі = The Great Gatsby, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Великий Гетсбі = The Great Gatsby. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) – американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» – його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».
Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя.
Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Аби уникнути міської спеки, Нік винайняв занедбаний будиночок у приміській зоні Нью-Йорка Вест-Егг, на березі затоки, де розташовані багаті будинки. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі – Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те – надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього…
В формате a4.pdf сохранено издательское форматирование.
Великий Гетсбі = The Great Gatsby читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Великий Гетсбі = The Great Gatsby без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Друга година ночi, а увесь кiнець мису охоплений загравою, кущi вiдсвiчують примарним свiтлом, дроти мiж стовпами мерехтливо зблискують. Та коли таксi завернуло за рiг, я побачив, що це будинок Гетсбi сяе всiма вогнями вiд вежi до пiдвалiв.
Спочатку я подумав був, що там вiдбуваеться черговий бенкет i буйнi веселощi завершуються грою в хованки чи в сардинки, яка поширилася по всiх примiщеннях. Але чому тодi не чути нiякого галасу? Тiльки вiтер шумить у деревах, розгойдуе дроти, i свiтло у вiкнах то гасне, то спалахуе, неначе будинок пiдморгуе комусь у нiчнiй темрявi…
Коли мое таксi, фуркочучи, поiхало геть, я побачив Гетсбi – вiн iшов до мене по травi.
– Ваш будинок виглядае, як павiльйон Всесвiтньоi виставки, – сказав я йому.
– Справдi? – Вiн неуважливо озирнувся. – Це я провiв невеличкий iспекцiйний обхiд. Слухайте, друже, давайте прокатаемося на Конi-Айленд. Моею машиною.
– Уже пiзно.
– То, може, поплаваемо в басейнi? Я за все лiто ще жодного разу в ньому не плавав.
– Менi вже час спати.
– Ну, як хочете.
Вiн чекав, вочевидь, насилу стримуючи хвилювання.
– Мiс Бейкер розмовляла зi мною, – сказав я нарештi. – Завтра я зателефоную Дейзi й запрошу ii на чашку чаю.
– А, добре, – сказав вiн недбало. – Тiльки менi не хотiлося б завдавати вам клопоту.
– Який день буде для вас найзручнiший?
– Який день буде найзручнiший для вас? – квапливо виправив вiн мене. – Повiрте, я справдi не хотiв би завдавати вам клопоту.
– Може, пiслязавтра?
З хвилину вiн розмiрковував.
– Треба б пiдстригти газон.
Ми обидва подивилися туди, де проходила чiтка межа мiж моiм занедбаним, кошлатим травником i його темнiшою, бездоганно рiвною дiлянкою. В мене майнула пiдозра, що вiн мае на думцi мiй газон.
– І потiм iще одне… – сказав вiн нерiшуче й затнувся.
– То, може, вiдкладемо на кiлька днiв? – спитав я.
– Та нi, я не про те. Тобто… – Не знаючи, як розпочати, вiн силкувався пiдшукати потрiбнi слова. – Розумiете, я оце подумав… Менi спало на думку… Ви, здаеться, заробляете небагато, еге ж, друже?
– Та не дуже багато.
Моя вiдповiдь, певно, додала йому рiшучостi, i вiн повiв далi бiльш упевнено:
– Я так i думав – вибачте, якщо я… Розумiете, окрiм основноi своеi справи, я зайнявся ще й побiчною – пiдвернулась, як то кажуть, на сторонi. Тож я оце подумав – оскiльки ви заробляете небагато… Ви ж, здаеться, продаете цiннi папери?
– Намагаюсь.
– То це може вас зацiкавити.










