На нашем сайте вы можете читать онлайн «Великий Гетсбі = The Great Gatsby». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Великий Гетсбі = The Great Gatsby

Дата выхода
26 октября 2017
Краткое содержание книги Великий Гетсбі = The Great Gatsby, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Великий Гетсбі = The Great Gatsby. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896—1940) – американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу», яскравий представник так званого «втраченого покоління». «Великий Гетсбі» – його найвідоміший роман, який став символом «століття джазу».
Америка, початок 20-х років ХХ сторіччя, час «сухого закону» і гангстерських розбірок, яскравих вогнів і яскравого життя.
Тридцятирічний Нік Каррауей приїхав до Нью-Йорка навчатися банківської справи, хоча й плекає у глибині душі мрію про письменництво. Він і розповідає читачеві про пригоду, в яку виявився втягнутим. Аби уникнути міської спеки, Нік винайняв занедбаний будиночок у приміській зоні Нью-Йорка Вест-Егг, на березі затоки, де розташовані багаті будинки. Головним героєм оповіді стає його найближчий сусід, хазяїн великого палацу, нікому не відомий, загадковий та ексцентричний самотній молодик на ім’я Джей Гетсбі – Великий Гетсбі. Це людина, яка створила себе за рецептами американської моралі і яка дуже багата, але попри те – надзвичайно самотня. Кохання Великого Гетсбі до Дейзі стає величезною трагедією не тільки для нього…
В формате a4.pdf сохранено издательское форматирование.
Великий Гетсбі = The Great Gatsby читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Великий Гетсбі = The Great Gatsby без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Часу забере небагато, а заробити можна добре. Щоправда, йдеться про справу, певною мiрою конфiденцiйну.
Тепер я добре розумiю, що за iнших обставин ця розмова могла б переiнакшити все мое життя. Але це була така явна й така нетактовна пропозицiя оплати за послугу, що менi лишалося тiльки одне – вiдмовитися.
– Нi, дякую, я надто зайнятий, – вiдповiв я – На додаткову роботу в мене просто немае часу.
– Не думайте, що вам доведеться мати справу з Вольфсгаймом. – Мабуть, вiн вирiшив, що я цураюся «пропавзицiй», про якi згадувалося за снiданком, але я запевнив його, що вiн помиляеться.
На душi в мене було легко й радiсно пiсля вечора, проведеного з Джордан, i я, здаеться, просто з порога поринув у глибокий сон. Тому не знаю, чи iздив Гетсбi на Конi-Айленд, чи ще кiлька годин «iнспектував» кiмнати свого святково освiтленого будинку. Наступного ранку я з контори подзвонив Дейзi й запросив ii до себе на чашку чаю.
– Тiльки приiзди сама, без Тома, – попередив я.
– Що?
– Приiзди без Тома.
– А хто такий Том? – невинно спитала вона.
В умовлений день зранку вперiщила злива. Об одинадцятiй якийсь чоловiк у дощовику пiдкотив до моiх дверей газонокосарку, постукав i повiдомив, що його прислав мiстер Гетсбi пiдстригти мiй травник. Тiльки тут я згадав, що забув попередити свою фiнку, щоб прийшла по обiдi, тож довелося сiсти в машину й вирушити до селища, де я насилу розшукав ii серед розмоклих вибiлених будиночкiв, а заразом купив кiлька чашок, лимони й квiти.
Квiти я, проте, купив даремно: о другiй годинi вiд Гетсбi прибула цiла оранжерея i до неi – незлiченна кiлькiсть вазонiв. За годину по тому дверi рвучко розчинились, i влетiв сам Гетсбi в бiлому фланелевому костюмi, срiблястiй сорочцi й золотавiй краватцi. Вiн був блiдий, пiд очима – темнi кола пiсля безсонноi ночi.
– Ну, як, усе гаразд? – ще з порога спитав вiн.
– Якщо ви про траву, то вона виглядае чудово.
– Яка трава? – спантеличено спитав Гетсбi. – А, розумiю – газон!
Вiн глянув у вiкно, але, судячи з виразу його обличчя, навряд чи щось побачив.
– Так, виглядае дуже добре, – неуважливо кивнув вiн. – У котрiйсь iз газет сказано, що на четверту дощ припиниться. Здаеться, в «Джорнел». А у вас е все потрiбне до… ну, до чаю?
Я повiв його у кухню, де вiн досить критично подивився на мою фiнку.










