Хтось сказав Мяу? Книга 2

– Бабусю, це ми привезли iжачка з мiста, – сказала Вiрочка.

– От i добре! Тут йому роздолля буде, не те, що в мiстi! І менi веселiше.

А вужик вирiшив бабусi не потрапляти на очi. Вiн знав, що багато людей недолюблюють плазунiв. Тому вiн вiдразу в траву, до струмочка i до рiчки, в очерети. А там iжi! І жаби, i рибкою можна поласувати.

* * *

Почувши, що у сусiдiв з'явився iжачок, ослик прийшов до них подивитися на нового мешканця, а заодно i познайомитися.

– Привiт, я Ося! – сказав вiн.

– А я Колько, – вiдповiв iжачок.

 – Мене так всi звуть. А я тебе знаю, нам Рiчi розповiдав, який ти смiливий.

– Я? – здивувався ослик.

– Ага, – кивнув iжачок.

Ослик пiдняв догори брови. «Коли це я був смiливий? Якось i не помiтив», – подумав вiн.

– Здрастуй, ослику! – прибiг Рiчi. – Тяв-тяв!

– Ти надовго? – запитав Ося.

– На вихiднi, – вiдповiв Рiчi. – Картоплю копати. Ви вже познайомилися? – запитав вiн у Колька.

– Уже, – вiн розвiв лапками.

– Ти приходь до нас у двiр, ми сусiди, – запросив ослик.

 – У нас навiть хвiртка не закриваеться, тому що ми дружимо.

– Можна, – сказав iжачок. – Тiльки я ввечерi. Зараз треба обстежити город бабусi Марусi, чи немае там шкiдникiв.

– Увечерi ще краще, – погодився ослик. – Я теж хочу допомогти картоплю возити.

«Вiн i справдi розумний i добрий, – подумав iжачок. – Ось, допомогти прийшов. Працьовитий. Ех, добре в селi!» – iжачок потягнувся i пiшов в город.

* * *

– Я готовий копати картоплю, – сказав тато, переодягнувшись i взявши лопату.

– А я допомагати! – зголосилася Вiрочка.

– На тобi, внучко, сумки, збирай картоплю, та в кошик носи. А ослик картоплю перевезе.

– Іа-iа! – закивав ослик. Вiн дуже любив попрацювати в дружнiй компанii.

Шустрик сидiв на грушi i бачив усiх. «Їжачок, – подумав вiн. – У Осi новий друг. Але це i добре. Ослик не буде нудьгувати, коли ми з Нiчкою сидимо на деревi. А день сьогоднi хороший! Може i менi допомогти iм картоплю збирати? Але iх так багато.

Гаразд, подрiмаю i пiду», – вирiшив вiн i примружив очi. Шустрик сам не помiтив, як солодко заснув на сонечку.

* * *

Увечерi iжачок пiшов в гостi до ослика.

– Ось тут у сараi ми i живемо. Ще Маня, коза бабусi Ганi. Тут мiсця багато. Ти як захочеш, приходь погрiтися або просто так, поговорити.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.