Хтось сказав Мяу? Книга 2

Хтось сказав Мяу? Книга 2

Ганна Рось

Казка «Хтось сказав МЯУ?» не тiльки про кiшок, хоча тут без них, звiсно ж, не обiйшлося. Кiшки, кошеня, песик, ослик, iжачок та iх забавнi друзi розкажуть вам багато цiкавих iсторiй зi свого життя. Казка складаеться з двох книг. У першiй книзi ви дiзнаетеся, чи може бути красивим страшненький кошеня, де гуляла маленька Нiчка, як кiт Барсик став героем дня, хто написав оголошення, хто народився без вусiв, хто не злякався гусей, хто перемiг великого щура i багато цiкавого. У другiй книзi ви дiзнаетеся, який новий друг з'явився у ослика, як передати лист друговi в село, що дiсталося молодому воронятку, кому Святий Миколай даруе подарунки, де ослик i iжачок провели Новий рiк, як друзi вiдзначили Рiздво i який подарунок отримав дiдусь Семен. Обидвi книжки з барвистими iлюстрацiями. Приемного читання!

Ганна Рось

Хтось сказав Мяу?

Книга 2

Новий друг

У вереснi Вiрочка пiшла в школу. Рiчi сидiв удома i нудьгував, виглядаючи у вiкно. Потiм Вiрочка приходила зi школи, обiдала, i вони разом йшли гуляти у двiр.

* * *

– Привiт, Барсику, тяв-тяв! – зрадiв Рiчi, побачивши Барсика бiля пiд'iзду.

– А де Нiчка? – вiдразу запитав кiт Барсик. – Чого ii не видно?

– Вона залишилася в селi, – вiдповiв песик.

– В селi? – з-пiд ганку виповз Колько. – А чого?

– Там роботи багато, – Рiчi почухав потилицю. – Мишей сила-силенна, – перебiльшив вiн.

– Мишей? – пiдповз вужик. – Вони такi смачнi, – облизався вiн.

– А далеко село? – по-дiловому запитав iжачок.

– Ногами не дiйти, на машинi треба.

– Шкода, – сказав вужик, – хто мене вiзьме в машину?

– Чому, наш тато може, – розхрабрився Рiчi. – Мiсця всiм вистачить.

– Усiм? – з надiею подивився Колько.

– Всiм! – впевнено вiдповiв песик. – Тiльки треба Вiрочку попросити, а вона татка умовить. А ми скоро поiдемо картоплю копати, ось вас i вiдвеземо, – запевнив песик. – А ти, Барсику, не хочеш в село? – запитав вiн.

– У мене i тут молоко не переводиться, – облизався Барсик. – А що ж Нiчка там робить? Все мишей iсть? – запитав вiн.

– Нi, вона там головний щуролов на селi, – впевнено вiдповiв щеня.

– Щуролов? – здивувалися вiдразу всi трое друзiв.

– Так, вона придушила о-о-ось такого щура, – Рiчi розсунув лапи, показуючи, який величезний був щур.

– Ось це так! – прицмокнув Барсик. – Ай да Нiчка. А з вигляду не скажеш, така тендiтна, добра. Або ти жартуеш над нами? – примружив вiн око.