Етюд у багряних тонах

Кмiтливi хлопцi, iм лише бракуе органiзованостi.

– Ви найняли iх для Брикстонськоi справи? – спитав я.

– Аякже, менi треба встановити один факт. Але це лише питання часу. Ага! Зараз ми почуемо щось новеньке про вбивство з помсти. До нас прямуе сам Грегсон, i кожна риса його обличчя випромiнюе блаженство. Ось вiн i прийшов.

Нетерпляче задзеленчав дзвiнок; через кiлька секунд бiлявий детектив пiднявся сходами, перестрибуючи через три сходинки за раз, i влетiв у нашу вiтальню.

– Любий колего, привiтайте мене! – закричав вiн, щосили трясучи покiрну руку Голмса.

Менi здалося, що на виразному обличчi мого приятеля промайнула тiнь неспокою.

– Хочете сказати, що натрапили на слiд? – поцiкавився вiн.

– Та що там слiд! Ха-ха! Злочинець сидить у нас пiд замком!

– Хто ж вiн такий?

– Артур Шарпантье, молодший лейтенант флоту Їi величностi! – вигукнув Грегсон, пихато випнувши груди та потираючи пухкi руки.

Шерлок Голмс iз полегшенням зiтхнув, i його трохи стиснутi губи розпливлися в посмiшцi.

– Сiдайте й спробуйте ось цi сигари, – сказав вiн. – Ми надзвичайно хочемо дiзнатися, як це вам вдалося. Хочете вiскi з водою?

– Не вiдмовлюся, – вiдповiв детектив. – Останнi два днi забрали в мене стiльки сил, що я просто валюся з нiг – не стiльки вiд фiзичноi втоми, звiсно, скiльки вiд розумового перенапруження. Ви таке знаете, мiстере Голмс, ми ж iз вами однаково працюемо головою.

– О, ви менi лестите, – iз серйозним виглядом заперечив Голмс.

Детектив зручно вмостився в крiслi та задимiв сигарою. Аж раптом ляснув себе по стегну та зареготав.

– Нi, ось що цiкаво! – вигукнув вiн. – Цей бовдур Лестрейд, котрий вважае себе найрозумнiшим iз усiх, пiшов зовсiм хибним слiдом! Вiн шукае секретаря Стенджерсона, а той Стенджерсон так само причетний до вбивства, як ще не народжене дитя. Вiн уже, мабуть, його й заарештував!

Ця думка здалася Грегсону настiльки кумедною, що вiн розсмiявся до слiз.

– Й як же ви натрапили на слiд?

– Зараз усе розповiм. Докторе Ватсон, це, безумовно, строго мiж нами. Перша проблема полягала в тому, як дiзнатися про життя Дреббера в Америцi. Інша людина чекала б, поки хтось вiдгукнеться на оголошення або сам зголоситься дати iнформацiю про вбитого. Але Тобiас Грегсон працюе iнакше. Пам’ятаете цилiндр, що знайшли бiля трупа?

– Пам’ятаю, – пiдтвердив Голмс.