Справи Шерлока Голмса

Кiнчики вусiв пiд носом барона, схожi на вусики комахи, кумедно засмикалися, поки вiн слухав мою тираду. Нарештi вiн тихо засмiявся.

«Пробачте менi цю нестриманiсть, мiстере Голмс, – сказав вiн, – але те, як ви намагаетеся зiграти партiю, не маючи на руках жодноi карти, – це справдi смiшно. Не думаю, щоб хтось змiг зробити це краще за вас, але це, однак, дуже зворушливо. Жодноi навiть найдрiбнiшоi карти, не кажучи вже про козирi».

«Упевненi?»

«Ще б пак. Дозвольте пояснити вам, що взагалi вiдбуваеться, мiстере Голмс.

Моi карти настiльки сильнi, що я можу запросто розкрити iх перед вами. Менi випало щастя завоювати прихильнiсть мiс де Мервiль, незважаючи на те, що я дуже детально розповiв iй про всi сумнi iнциденти мого минулого життя. Я також попередив ii, що знайдуться лихi, пiдступнi люди (сподiваюся, ви впiзнаете себе, мiстере Голмс), котрi приходитимуть до неi й розповiдатимуть усе ще раз на свiй лад, i пояснив, як у такому разi слiд iз ними поводитися. Ви колись чули про гiпноз? Що ж, побачите, як вiн дiе. Непересiчна людина може оволодiти мистецтвом навiювання й без грубих манiпуляцiй або якихось витiвок. Моя наречена готова до зустрiчi з вами, i вона, без сумнiву, прийме вас, адже в усьому погоджуеться зi своiм батьком, крiм одного».

– Здаеться, менi бiльше нiчого додати, Ватсоне. Я покинув його з такою холодною гiднiстю, яку тiльки змiг на себе напустити, але як тiльки торкнувся клямки, вiн несподiвано зупинив мене.

«До речi, мiстере Голмс, – сказав вiн, – ви, мабуть, знали Ле Брюна, вашого колегу з Францii?»

«Авжеж, – пiдтвердив я».

«І чули, що з ним сталося?»

«Його побили апашi[3 - Апашi – паризькi вуличнi хулiгани.] на Монмартрi, i вiн залишився калiкою на все життя».

«Саме так, а всього лише за тиждень до цього вiн узявся розслiдувати мою справу. Який дивний збiг. Не повторюйте його помилок, мiстере Голмс, удачi вам не бачити. Дехто вже встиг переконатися в цьому, тож лише повторю вам на прощання: йдiть своею дорогою та не заважайте менi йти своею.

Бувайте!»

– Ось так, Ватсоне. Тепер ви все знаете.

– Схоже, що це дуже небезпечний iндивiд.

– Занадто небезпечний. Я байдужий до його вихвалянь, але все ж вiн належить до тих людей, якi роблять набагато бiльше, нiж розповiдають.

– Чи потрiбно вам втручатися в цю справу? Яке мае значення, одружиться вiн iз тiею дiвчиною чи нi?

– Я впевнений, що вiн убив свою останню дружину, а якщо так, то це дуже важливо.