Здіймання. Саксайуаман. Осколок вічності

Хоча на короткiй дистанцii вони досить спритнi, але дуже швидко видихаються i самi стають вразливими.

– Зрозумiло, – кивнув Матвiй, – вiдповiдати на твое запитання, гадаю, немае сенсу – зрозумiло, прогулянка з крокодилом освiжае значно краще. Я б сказав бiльше: одне очiкування такоi зустрiчi, змушуе вiдчути прилив сил, якi нам дуже знадобляться.

– Тепер ти розумiеш, чому я не можу жити у великому мiстi? – запитав Куiдель, прямуючи до мiсця iх стоянки. – Це тiльки здаеться, що воно велике. Насправдi в ньому тiсно i душно.

Тiльки тут я можу так яскраво вiдчувати життя, де кожна мить змушуе мене ще бiльше любити й цiнувати той час, який менi вiдвели на цiй прекраснiй планетi.

– Так, – погодився Матвiй, прямуючи за своiм супутником, – ще годину тому я б не зрозумiв тебе, але ти саме зараз виразно продемонстрував менi глибину твоiх слiв. Немае нiчого бiльш важливого, нiж свобода i життя. А тут вiдчуваеш iх найбiльш повно. Тут загострюються всi почуття, змушуючи тебе стати одним цiлим з усiм навколишнiм середовищем.

Менi здаеться, я теж починаю любити цi мiсця.

Сказавши це, Матвiй знову розвернувся до рiчки, оглянув зеленi простори, заплющив очi та наповнив легенi до межi п'янким ароматом джунглiв.

6

– Ти не уявляеш, як менi приемно чути цi слова, – натхненно промовив Куiдель. – Якщо нам пощастить, i ми зможемо дiстатися до мого племенi, я зроблю все можливе, щоб змiцнити твою любов до моеi батькiвщини.

– А навiщо тобi це потрiбно? – обережно поцiкавився Матвiй.

– Я бачу, що ти людина з великим серцем, i здатний вiдчувати цей свiт так само, як i ми, що живемо тут. До того ж, ти проявив до мене турботу коли я був для тебе нiким, хотiв допомогти людинi, яку ледь знаеш… Скоро ти побачиш, хто я насправдi, а поки я простий iндiанець для тебе, хотiв би попросити скрiпити нашу дружбу невеликим обрядом. Я думаю, що ти вiдчуваеш такi ж братнi почуття до мене, як i я до тебе.

Матвiй здивувався цьому зiзнанню, адже воно здавалося дуже незвичайним для його колишнього оточення.

А все ж таки iндiанець мав рацiю. Той недовгий час, що вони провели разом, змусив його iнакше поглянути на деякi речi, про якi вiн ранiше не замислювався, але пiдсвiдомо шукав iм пояснення. Чого тiльки коштували мiркування iндiанця про сонце, подiбним до яких не знайдеш в жодному пiдручнику. Можна перечитати безлiч порожньоi iнформацii, але вона нi на мить не наблизить до розумiння того, про що говорив iндiанець.