На нашем сайте вы можете читать онлайн «Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання

Автор
Дата выхода
06 июля 2021
Краткое содержание книги Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Франц Кафка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Листи до Мілени» адресовані Мілені Єсенській, чеській журналістці, коханій Франца Кафки. Їхній роман розпочався навесні 1920-го і тривав усього кілька місяців, однак листування продовжувалося аж до 1923 року. Саме Мілені Єсенській письменник передав свої щоденники та «Лист батькові», в якому відобразив свої вельми складні стосунки з батьком. Страхи Кафки, які розпізнала Мілена, не дали їм бути разом. Тож не дивно, що їхні шляхи розійшлися.
Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Вирок», «Перетворення», «Голодомайстер» та ін.), що також увійшли до цього видання, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги.
Герої оповідань – люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти…
На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.
Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Листи до Мілени. Лист батькові. Оповідання без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Ну добре, Ельза захворiла, цiлком можливо, i тому, напевно, варто було б поiхати до Вiдня, але стара тiтка Клара важко (хвора)? Що ж, по-твоему, я мiг би, вiдволiкаючись вiд усього iншого, пiти до директора i без усмiшки розповiсти про тiтку Клару? (Звичайно, тут знову не обiйшлося без знання людей, у кожного еврея е своя тiтка Клара, але моя давно вже померла.) Тож це абсолютно виключено. Добре, що у нас немае бiльше в нiй потреби. Нехай вмирае, вона ж не одна, при нiй Оскар. До речi, хто такий Оскар? Тiтка Клара – це тiтка Клара[99 - Тiтка Клара, жiнка дядька письменника Фiлiппа, померла 1908 року.
* * *
Усе ж лист, та який! Те, що я сказав спочатку, до вечiрнiх листiв не стосуеться, але цього (як я висловився: спокiйного) занепокоення, якщо вже воно виникло, iм теж не вгамувати. Як добре, що ми побачимося. Напевно, я телеграфую тобi завтра або пiслязавтра (Оттла вже сьогоднi пiшла по паспорт), чи зумiю ще в цю суботу приiхати в Гмюнд (для Вiдня на цьому тижнi так чи iнакше вже пiзно, адже квиток на недiльний швидкий потяг треба купувати завчасно), ти вiдповiси менi теж по телеграфу, чи приiдеш.
* * *
Майже двi години змарновано, довелося вiдкласти лист. Тут був Отто Пiк. Я втомився. Коли ж ми побачимося? Чому за пiвтори години я всього разiв три почув твое iм’я? Навiть якщо хтось згоджуеться, визнаючи, що був у Вiднi, але нiкому не говорив, то хiба наше спiльне пробування не було «спiлкуванням»? Де ти? На шляху до села, де стоiть хатина? Я теж у дорозi, i шлях цей довгий.










