Процес. Америка

В цьому вiкнi можна було побачити не одного судовика, що його саме тут якнайменше сподiвалися бачити, i вiн майже безтурботно споглядав собi вулицю, тим часом як адвокат за столом вивчав папери, аби дати йому якусь добру пораду. Зрештою, саме при таких-от нагодах можна пересвiдчитись, iз якою поважнiстю ставляться судовики до свого фаху i як унаслiдок перешкод, природи яких вони не спромагалися збагнути, iх охоплюе розпач. Становище суддiв нелегке, тож не треба iх кривдити й казати, мовляв, iм зовсiм неважко.

Число iерархiчних щаблiв та кiлькiсть iнстанцiй правосуддя безкiнечнi, i навiть утаемниченi не знають iм лiку. Розгляд справи в рiзних судових палатах загалом зостаеться таемницею навiть для нижчих судовцiв, на певному етапi вони беруть участь у розглядi, проте за дальшим ходом процесу навiть не можуть простежити як слiд, тож судова справа потрапляе до iхньоi судовоi ланки, а вони часто й не знають, звiдки вона прийшла; справа йде потiм далi, а iм несила довiдатись, куди саме. Отже, ця судова дрiбнота навiть не мае змоги вивчити окремi стадii процесу i виснувати, яким буде остаточний вирок та його причини. Їй можна працювати лише на коротенькому етапi розгляду судовоi справи, закон забороняе iй знати весь хiд i подробицi процесу, тож про дальший його розвиток, тобто й про результати своеi працi, вона часто знае ще менше, нiж адвокат, що, як правило, спiлкуеться з обвинуваченим майже до кiнця процесу. Отже, й у цiй ситуацii судовики можуть дiзнатись вiд адвоката чимало вартiсного. Але К., збагнувши цю судову машинерiю, все-таки дивувався, чому судовики такi дратливi, iнколи – в цьому мiг пересвiдчитися кожен – вони ображали й принижували пiдсудних. Судовики геть усi дратливi, навiть коли здаеться, нiби вони спокiйнi. І, звичайно, адвокатська дрiбнота мала вiд цього чимало лиха. Розповiдали, наприклад, таку iсторiю, яка дуже скидаеться на правду. Один лiтнiй судовик, добрий i спокiйний чоловiк, день i нiч невiдступно вивчав якусь складну судову справу, ще дужче заплутану заявами адвоката, i той судовик був справдi працьовитий, у роботi вiн не мав собi рiвнi. Пiд ранок пiсля цiлодобовоi i, мабуть, не дуже плiдноi працi вiн подався до вхiдних дверей, влаштував за ними засiдку i кожного адвоката, що хотiв зайти до канцелярii, скидав зi сходiв. Адвокати зiбралися внизу перед сходами й радилися, що iм робити.