Фауст

М а р т а

Помер? Мiй голуб? Бiдна я!

Мiй муж помер! Ой смерть моя!

М а р г а р и т а

Ох, тiтонько, не плачте, ну…

М е ф i с т о ф е л ь

Слухайте ж повiсть оцю сумну!

М а р г а р и т а

Краще зовсiм нi з ким не кохатись,

Нiж пiсля смерти до смертi вбиватись

М е ф i с т о ф е л ь

В радощах горе, i радощi в горi.

М а р т а

То як же вмер вiн, розкажiть!

М е ф i с т о ф е л ь

Вiн при Антонiвськiм соборi

У мiстi Падуi лежить,

Край велелiпноi святинi

Спить вiчним сном у домовинi.

М а р т а

А що ж менi вiн передав?

М е ф i с т о ф е л ь

Та побажання все побожнi:

Вiн триста панахид одправить наказав;

Кишенi ж геть були порожнi.

М а р т а

Як! Нi гостинця? Нi шага?

Таж кожен столярчук щось в торбi зберiга,

Щось для домiвки вiдкладае,

Хоч сам старцюе, голодае.

М е ф i с т о ф е л ь

Мадам, я спочуваю вам;

Та марнотратником не був ваш муж нiколи.

В своiх грiхах вiн каявся вже й сам,

Нещасноi украй зазнавши долi.

М а р г а р и т а

І випаде ж такий талан гiркий!

Молитимусь i я за його упокiй.

М е ф i с т о ф е л ь

Таку дитину чемну й любу

Хоч зараз повести до шлюбу.

М а р г а р и т а

Ох, нi! Це буде не тепер.

М е ф i с т о ф е л ь

Коли не муж, то кавалер

Без краю буде раювати —

Таку красуню милувати.

М а р г а р и т а

Такого не ведеться в нас.

М е ф i с т о ф е л ь

Але трапляеться не раз.

М а р т а

Доказуйте ж!

М е ф i с т о ф е л ь

Так я йому догледiв смертi

Не те щоб на гною – на мервi перетертiй.

Та, як християнин, вiн, каючись, помер.

«Як я клену, сказав, себе тепер,

Що так подавсь знеобачки в дорогу,

Худобу кинувши i жiночку-небогу!

Менi та згадка – гострий нiж.

Коли б менi простила жiнка мила…»

М а р т а

Ой чоловiченьку! Я вже тобi простила!

М е ф i с т о ф е л ь

«Та свiдок Бог! Вона жила грiшнiш!»

М а р т а

Та бреше ж вiн! У смертний час брехати?

М е ф i с т о ф е л ь

Так, це було й по ньому знати,

Що то була вже маячня.

«Недбальство, мовив вiн, моя найменша хиба;

Надбав iй перш дiтей, потому дбав iй хлiба,

Та не було такого дня,

Щоб шмат насущника я з нею з'iв у мирi».